Сокальська сорочка зі Львівщини увійшла у Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України. Назва походить від місцевості, де її вишивали – міста Сокаль та довколишніх сіл. Переважно, це геометричні або рослинні орнаменти, вишиті чорними нитками.
Як розповіла Суспільному дослідниця народної вишивки Віра Чипурко, спочатку сорочку вишивали білими нитками. І лише з кінця ХІХ століття почали вишивати чорними.
"Ми маємо виколювання, стебловий шов, гладь по контуру, оці фестони з вирізуванням — це характерно для нашого регіону. В чому особливість крою? Це є довга пазуха, переважно навіть на один ґудзик. І, здавалося би, це ж незручно, відкрито. Але поверх сорочки завжди носили горсик, яким підперезували. Це було зручно, по-перше, для годування груддю і для вдягання. Це така наша “родзинка” сорочок", — каже Віра Чипурко.
Також елементи сокальської сорочки мають свої особливі назви.
"Оця верхня вже частина називалася нараменник. Манжети в нас мали дуже багато назв. Це були манкети, михалі, махалі, дуди, ошевочка. Це залежно від ширини манжету були різні назви", — пояснює дослідниця
Подали сокальську сорочку до переліку національної спадщини представники місцевої райдержадміністрації.
"Йдеться не про саму сорочку, йдеться про обрядовість, про мову. Тому що тут є назви такі дуже наші, галицькі, сокальські. Це йдеться про легенди, які були створені, які зараз передаються дітям", — говорить начальниця відділу культури Шептицької РДА Руслана Антонюк.
Львівщина має вже 10 визнаних елементів нематеріальної культурної спадщини. Це, зокрема, яворівський пиріг, бойківська писанка, глинянський текстиль, надсянська говірка та інші.
