У Львові на обліку перебуває 5137 укриттів, з яких 5067 — найпростіші, зокрема підвали та цокольні приміщення. У місті є також сховища, протирадіаційні укриття та споруди подвійного призначення.
Які вимоги висувають до укриттів, чи відома їхня загальна місткість та як діяти, якщо під час повітряної тривоги не встигли до них дістатися, — у матеріалі Суспільного.
За словами першого заступника міського голови Львова Андрія Москаленка, у місті є 5137 укриттів. З них 5067 — найпростіші укриття, розташовані, зокрема, у житлових будинках і закладах, 57 — сховищ, дев'ять — протирадіаційних укриттів і чотири — споруди подвійного призначення.
Найпростіше укриття — це підвальне або цокольне приміщення. Щоб використовувати його як укриття, приміщення мають обстежити та перевірити на відповідність установленим вимогам.
«Основними вимогами для найпростіших укриттів є наявність місць для сидіння та електропостачання. Якщо у підвальному приміщенні є віконні приямки, вони повинні бути захищені залізними вставнями або жалюзями. Якщо цього немає, допускається закладання отворів, облаштування габіонів або закладання мішками з піском. Якщо підвальне приміщення вміщує понад 50 осіб, у ньому повинна бути примусова вентиляція, яка забезпечуватиме повітрообмін», — розповів начальник відділу планування організації та моніторингових заходів цивільного захисту ДСНС Львівщини Андрій Сорока
На запитання кореспондентки Суспільного, чи вистачає укриттів для всіх мешканців Львова, перший заступник міського голови Андрій Москаленко відповів, що в місті проживає близько мільйона людей. Водночас загальної місткості всіх укриттів він не назвав.
«Є загальна спроможність. Якщо говорити про найпростіше укриття в будинку, то воно вміщає людей, які сходяться з будинку, залежно від під'їзду. Якщо ми говоримо про великі укриття, на які зараз звертаємо увагу або які відновлюємо, то це сотні людей: на 500, 600 або 300 людей. Є доволі велика кількість, і різні укриття є для різних потреб», — каже Андрій Москаленко.
Якщо під час повітряної тривоги не вдалося вчасно дістатися до облаштованого укриття, у ДСНС радять шукати найбезпечніше доступне місце в будівлі.
За словами Андрія Сороки, найкраще спуститися в підвал, визначений як найпростіше укриття або захисна споруда. Якщо людина не встигла цього зробити, варто скористатися правилом двох стін, уникати відкритих просторів і приміщень із вікнами, а також кухонь, де є вибухонебезпечна речовина — газ.
Різні типи будинків можуть зазнавати різних пошкоджень унаслідок вибуху. Характер руйнувань залежить від типу зброї та місця влучання.
«Дрон має певний акумулятивний або вибуховий заряд і діє локально, у точці ураження, без додаткового впливу на сусідні будівлі та загалом на конструкцію будівлі. Відповідно, пошкодження переважно є в радіусі кількох метрів від точки влучання», — каже будівельник Назарій Демчишак.
На характер пошкоджень також впливає тип будинку: цегляний, панельний або монолітно-каркасний.
За словами Назарія Демчишака, найбільших пошкоджень унаслідок ракетних ударів можуть зазнавати цегляні будинки без бетонного каркаса. У панельних будинках через влучання можуть руйнуватися стики між панелями, що може призвести до складання конструкції. У сучасних монолітно-каркасних будинках бетонний каркас і монолітні плити перекриття є одними з найміцніших елементів конструкції.
«Сказати, що такий будинок буде безпечнішим для людини, яка перебуватиме в ньому під час влучання, — ні, це буде брехня. Кожен із цих будинків буде небезпечним. І тут ми можемо більше говорити про ступінь небезпеки, аніж про ступінь безпеки», — зазначив будівельник.
У міськраді повідомили, що працюють над збільшенням кількості укриттів і облаштуванням уже наявних. За словами Андрія Москаленка, із 2022 року на це спрямували понад 350 мільйонів гривень. Також укриття у житлових будинках можна облаштувати за програмою співфінансування.
Читайте і дивіться Суспільне Львів на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | YouTube | Facebook | TikTok | WhatsApp
