У Києві 15 листопада демонтували пам'ятник російському поетові Олександру Пушкіну. Він знаходився у парку імені Івана Багряного (колишній парк Пушкіна). Кореспондентка Суспільного Дар'я Григоренко побувала на місці події та розпитали перехожих, як вони поставилися до такої ініціативи.
Киянка Ольга радіє знесенню пам'ятника Пушкіну у Києві. Каже, після повномасштабного вторгнення росіян в Україну, цей монумент у столиці особливо муляв очі.
"Російської культури не має бути в Україні. Нам треба вивчати свою культуру. У нас є багато діячів, які за радянських часів незаслужено ігнорувалися і заборонялися. Тому, дуже правильно зробили", — говорить жінка.
На місці знесеного Пушкіна пані Ольга хотіла б бачити українського письменника Івана Франка.
"Думаю, що постать Франка в Україні недооцінюють. Це була дуже розумна людина і Пушкіну до нього далеко братися", — вважає Ольга.
Протилежної думки Любов Щербина. Вона працює у Києві бібліотекаркою. Кореспондентам Суспільного розповіла, що про постать Пушкіна знає чимало і була проти знесення пам'ятника.
"Усі письменники будь-якого століття, особливо Пушкін — це світова спадщина. Пушкін теж був невдоволений тодішньою владою. Для чого вчепилися у цього Пушкіна, не розумію", — каже Любов.
За словами жінки, вона цінує і постать Івана Багряного, чиїм ім'ям перейменували парк, який раніше називався на честь Пушкіна.
"Я бібліотекар. Я читаю і Багряного, і не покину ніколи читати Пушкіна, бо я його люблю. А ці люди, які його обмовляють, вони, мабуть, просто не знають, хто це такий", — зазначає Любов Щербина.
Тим часом у мережі українці діляться відео та фото демонтажу пам'ятника.
"Лише під кінець другого року війни до Кабміну дійшло, що Пушкін не є частиною української культури, і чиновники погодили ініціативу Києва про знесення цього памʼятника. І на тому дякуємо. Зносимо!", — написав у Facebook депутат Київської міської ради Дмитро Білоцерковець.
Столичні активісти вимагали прибрати монумент понад рік. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну пам'ятник Пушкіну неодноразово обливали фарбою. А наприкінці жовтня на постамент повісили яскраву демаскувальну сітку, щоб прискорити процес дерусифікації.
Знесення пам'ятника Пушкіну підтримує й історик, доцент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Кирило Третяк. У коментарі Суспільному він розповів, що радянська влада встановлювала пам'ятники російським письменникам і діячам в усіх республіках СССР — як символ імперії й панування.
"Це символ панування російської культури як нібито передової. Культури "старшого брата" на території Радянського Союзу. Це така верхівка, як зірка на ялинці, яка мала символізувати, мовляв, ви усі тут маєте свої національних поетів, письменників, вчених. Це дуже добре. Але ось є єдиний головний бог у цьому пантеоні — це Пушкін, як символ гідридної колонізації", — каже Кирило Третяк.
Пушкін сприймав Україну як російську територію і це добре проглядається у його творах, вважає історик.
"Варто згадати, що у Пушкіна є твори присвячені українській історії й варто їх почитати й зрозуміти як він ставився до України. Зокрема, красномовна поема "Полтава", де він описує Мазепу й усе, що з ним пов'язано. І стане зрозуміло, яку ідеологію сповідував Пушкін", — зазначає історик.
Дозвіл демонтувати пам'ятники
10 листопада Кабінет Міністрів підтримав рішення, яке дозволяє вилучити з Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення та демонтувати пам'ятники Пушкіну, Щорсу й іншим російським і радянським діячам.
Раніше в КМДА повідомляли, що в Києві уже демонтували значну кількість об'єктів, пов'язаних з історією і культурою Росії та СРСР. Однак ще чимало об'єктів є пам'ятками національного значення, і для того щоб усунути їх із громадського простору, необхідне рішення Кабінету Міністрів.
Що відомо про декомунізацію та дерусифікацію пам'ятників у Києві
У столиці 26 квітня 2022 року демонтували радянський монумент під Аркою дружби народів, саму арку перейменували. Тепер вона офіційно називається Арка Свободи українського народу.
Навесні 2022 року депутати Київради ухвалили рішення про усунення об'єктів, пов'язаних з культурою та історією Росії та СРСР, з публічного простору Києва. Серед них пам'ятник Ватутіну, три пам'ятники Пушкіну, георгіївська стрічка на станції метро "Героїв Дніпра".
Тогоріч у жовтні біля Національного транспортного університету в Києві активісти демонтували пам'ятник символу "руського міра" поету Олександру Пушкіну.
8 лютого у Києві демонтували пам’ятник радянському льотчику Валерію Чкалову. 9 лютого демонтували пам'ятник генералу Миколі Ватутіну.
У травні 2023 року Мінкульт змінив охоронний статус двох радянських пам'ятників у Києві — учасникам Січневого повстання у Маріїнському парку та обеліск на честь міста-героя Києва на Галицькій площі (колишня Площа Перемоги).
1 серпня у Києві з монумента "Батьківщина-Мати" зняли герб колишнього СРСР. Демонтаж та встановлення тризуба завершили до Дня Незалежності України.
Улітку 2023-го Київська міська рада підтримала петицію щодо демонтажу скульптури Пушкіна на Шулявці.
