Господарський суд Києва сьогодні, 20 липня, розпочав розгляд по суті справи за позовом Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" до УПЦ МП про усунення перешкод у користуванні майном. Сторони виступили зі вступним словом, а судді оголосили перерву в розгляді справи, повідомляє кореспондент Суспільного.
Під час судового засідання представники монастиря УПЦ просили суд повернути позов на стадію підготовчого засідання. Пояснили це зустрічним позовом у цій же справі, долученням позовів окремих монахів монастиря і долученням додаткових доказів.

Представники заповідника заперечували, адже, за їхніми словами, коли справа була на стадії підготовки, УПЦ не подали зустрічний позов. Також УПЦ вже є стороною у справі і додаткові позови від монахів не можуть вважатися зустрічними, зазначив представник позивача.
Суддя відхилила клопотання УПЦ про повернення справи до стадії підготовчого засідання.
Також кілька десятків парафіяни УПЦ, які прийшли до приміщення суду, подали спільну заяву про те, щоб їх долучили до справи як свідків. Як зазначив під час засідання адвокат УПЦ Микита Чекман, понад 30 років парафіяни та ченці спільними зусиллями відбудували та відремонтували приміщення, келії та собори.

"У даному випадку є спір між юридичними особами. Але було б справедливо, щоб людям могли надати слово з приводу того, яким чином монастир користуються цими приміщеннями (Лаври — ред.), яким чином заповідник чинить протиправні дії щодо виселення монахів", — сказав Чекман.
Однак суд відхилив це клопотання, адже вважає, що парафіяни не є свідками у даній справі.
Під час вступного слова адвокат УПЦ Микита Чекман наголосив, що сторона чоловічого монастиря Свято-Успенської Києво-Печерської лаври вважає позов Нацзаповідника непоґрунтованим.
"На момент подання позову позивач навіть не мав підтвердження порушення свого права, що йому щось не передається (майно Лаври), бо у нього не було підстав для заявлення цього позову. У справі суд повинен дослідити питання з приводу, яким чином приймалося рішення, хто приймав рішення, чи були порушення зі сторони монастиря, про які йшла мова в цих перевірках, які були здійснені за указом Президента України", — зазначив Чекман.
Адвокат і керівник юридичного відділу Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" Іван Прокопенко в коментарі Суспільному сказав, що представники УПЦ свідомо затягують процес розгляду справи.
"Представники монастиря, як вже не вперше, подавали безліч безпідставних клопотань, які судом у 99% були відхилені, оскільки вони не обґрунтовані та безпідставні. Але час, щоб їх розглянути, все ж таки затягується. На мою думку, це зловживання процесуальними повноваженнями, який затягує процес розгляду справи", — зазначив Іван Прокопенко.
Господарський суд Києва оголосив перерву у розгляді справи до серпня. Наступне засідання може відбутися 9 серпня о 15.00.
Що відомо про події, пов'язані з храмами Києво-Печерської Лаври
31 грудня закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів Українською православною церквою (МП).
Успенський собор і Трапезну церкву на території заповідника "Києво-Печерська лавра", повернули в державу. У відповідь УПЦ подала позов до суду через відмову використовувати храми Лаври.
З 29 березня з УПЦ МП розривають договір про оренду Нижньої Лаври. Намісник Свято-Успенського монастиря УПЦ, що займає частину Лаври, заявив про відмову звільняти приміщення.
Народні депутати звернулися до СБУ з проханням прослідкувати, аби з Лаври не зникли мощі та ікони.
21 березня в Києво-Печерській Лаврі закрили вхід у ближні печери з мощами святих. Там почала роботу комісія, яка визначить, чи збережені музейні експонати.
29 березня сплив договір оренди національного заповідника "Києво-Печерська лавра" з Українською православною церквою (МП). Представники церкви мали залишити територію Лаври. У цей день на її території представники УПЦ (МП) провели молебень. Представники УПЦ подали позов до суду щодо визнання недійсною односторонню відмову від продовження договору, і заявили, що не збираються виселятися з Лаври до закінчення судового процесу.
На початку липня представники Нацзаповідника "Києво-Печерська лавра" за допомогою поліції почали опломбовувати будівлі монастиря. З-поміж корпусів опломбували колишню резиденцію намісника УПЦ.