Сьогодні, 14 липня, у столиці на Соборній площі Києво-Печерської лаври відбулося освячення пам'ятного знаку гетьману Івану Мазепі.
Про це із місця події повідомив кореспондент Суспільного.
Це перший пам'ятний знак гетьману Івану Мазепі у Києві. Освятив його Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
"Сьогоднішнє відкриття бюсту є черговим моментом розставляння маркерів ідентичності в Україні. Наших маркерів. Це прізвище, це ім'я було заборонено. Ним називали людей, які є особистими ворогами Росії, так звані "мазепинці". 18, 19, перша половина 20 ст, "мазепинці" — це були люди, які були абсолютно ворожими до Росії. І коли ми ставимо сьогодні в Лаврі пам'ятник Мазепі — бюст, бо буде пам'ятник ще і на бул. Шевченка в Києві, то ми говоримо, що відроджується українство", — сказав голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.
"Цей пам'ятний знак, це погруддя було освячено Блаженійшим Епіфанієм, предстоятелем ПЦУ разом з усім архієрейським собором і це величезна честь і визнання внеску Івана Степановича Мазепи, як найбільшого ктитораЛюдина (меценат), на кошти якої збудовано, відновлено або багато прикрашено (іконами, фресками) православний храм чи монастир Києво-Печерської лаври. Як людини, яка розбудувала Лавру, це була його ідея і робота. Це погруддя — це символ його внеску і знак його діяльності для Києво-Печерської лаври", — сказав генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.
Скульптор Олесь Сидорук розповів, що погруддя зробили із бронзи і граніту. Мазепа виглядає так, як його зобразив у 1706 році німецький гравер Мартін Бернігерота.
"На постаменті пам'ятника використаний ідентичний граніт "мазепинського" часу, яким утворювався Успенський собор. Після вибуху 1941 році ці залишки залишилися. Ми їх використали і постамент, який існує, це саме з того граніту. Предмет іконостасу, який був створений за кошти Мазепи в Успенському соборі, і він існує в цій композиції", — розказав Сидорук.
За підтримки Мазепи наприкінці XVII — на початку XVIII століття звели оборонні мури, церкву Всіх Святих, відреставрували Троїцьку надбрамну церкву, Успенський собор та інші монастирські споруди.
Встановили погруддя на території Києво-Печерської лаври 28 червня. Відкриття відбулося під час урочистостей до 30-річчя Конституції України. Тоді ж президент Зеленський повідомив, що у центрі Києва може з'явитися пам'ятник Івану Мазепі. Його можуть встановити на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де колись стояв пам'ятник Леніну, який у 2013 році демонтували учасники Революції Гідності.
Що відомо про Івана Мазепу та чому на нього наклали анафему
Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I.
Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян. Проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки останніх під Полтавою був вимушений переселитися до Молдовського князівства.
Тоді наказом Петра I було знищено його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щорічно в першу неділю великого посту проголошували анафему.
Досі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату анафему не зняли, навіть попри прохання керівництва України.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат після надання автокефалії Українській православній церкві повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, яка була накладена на Мазепу.
Константинопольська православна церква наполягає на тому, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: "В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували".
Крім того, ще у 1918 році у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.
