У Кропивницькому троє жінок шиють тактичні ковдри, одяг, адаптивну, спідню й термобілизну для військових Збройних сил України. Роблять це у вільний від роботи час у швейній майстерні інженерного фахового коледжу з 2022 року. Гроші на матеріали дають благодійники.
Про це Суспільному розповіла кропивничанка Наталія Козинська.
З її слів, на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, разом із колегою Ніною Павловою починали шити у волонтерському осередку "Вулик". Потім продовжили працювати у швейній майстерні коледжу. За шість місяців 2022 року жінки пошили понад дві тисячі пар спідньої білизни.
"Як почалась повномасштабна війна, хотілось допомагати й робити це свідомо. Почули, що у "Вулику" потрібні люди, які вміють шити, туди й пішли. Потім почали в коледжі шити. Спочатку робили все вдвох, потім Стела Романівна доєдналась, а згодом допомагали мами студентів та інші викладачі".
Починали з пошиття спідньої білизни.
"У хлопців не було можливості прати, тому шили одноразові труси. Ми питали: "А що якщо буде неправильно застрочено, а що якщо буде десь вивернуто не так?". Вони казали: "Та нічого, ніхто їх повторно не вдягає".
На той момент працювали без відпусток й на власних побутових швейних машинках. З часом почали шити адаптивну білизнуАдаптивний одяг, білизну зручно одягати пораненим бійцям. Зазвичай бувають на липучках чи зав'язках. для поранених бійців, футболки, термобілизну й шапки із залишків тканини, сказала волонтерка.
"У нас Стела Романівна викройки сама розробляє, щоб нічого не заважало й обтягувало, а не було як мішок. Коли першу партію термобілизни відшили, військові мали написати нам відгук, щоб ми зрозуміли, чи задовгі рукави, чи тягне".
"З усіх наших власних машинок тільки моя ще жива залишилась, але вона всі запити не задовольняє. На ній велику ковдру не пошиєш. Спочатку спонсори допомогли придбати професійний оверлокВид швейної машини для обметування зрізів текстилю при виготовленні одягу та інших виробів. Обметування запобігає обсипанню зрізів матеріалів і надає їм гарного вигляду. Одночасно з обметуванням оверлок обрізає надлишки тканини., бо були побутові й вони теж не витримували. Потім вже друзі дали нам в користування, "старий кулемет", як ми її називаємо. Це промислова прямострочна швейна машина. На ній ковдри й шиємо".
Зі слів Наталії Козинської, нині вони працюють тільки за запитами від військових.
"Є військові, з якими ми співпрацюємо. Вони пишуть у запиті те, що їм конкретно потрібно, а ми шиємо. Хочемо бути причетними до перемоги".
Тактичні ковдри шиють для саперів, які часто змінюють місце перебування, пояснила Наталія.
"Для них це своєрідний розхідний матеріал, бо можуть повернутися просто без нього. Вона тепла, м’якенька й не пропускає вологу. Ще робили для іншого їхнього запиту 30 утеплювачів для спальних мішків".
Стела Сторожук розповіла, що бувають випадки, коли тканину для виробів передають жителі інших областей.
"З Львівської області передавали тканину. Зовсім незнайомі люди подзвонили й передали нам матеріали для пошиття спідньої білизни. Потім побачили що там ще дитячий малюнок був. Дзвонила жіночка з Києва, теж передала тканину й була здивована, що ми з тієї тканини змогли спіднє пошити".
Загальний обсяг допомоги за два роки роботи підрахувати складно, пояснила Стела Сторожук. З її слів, за останні чотири місяці пошили півтори сотні виробів для військових.
Зі слів військового Володимира, що потреба в тактичних ковдрах є не тільки взимку.
"Одягу й ковдр мало не буває. У волонтерів ще з вересня, коли ще спека, питаємо за них. Приємно сидіти в теплій термобілизні, наприклад, й розуміти що вона з любов’ю й повагою була зроблена".
Директор інженерного фахового коледжу Микола Сторожук розповів, що окрім швейної майстерні створили волонтерське об'єднання "Волонтерська сота".
"В нас більшість випускників – чоловіки, тому серед них дуже багато тих, хто сьогодні захищає нашу неньку. До того ж в наших колежанок і чоловіки воюють, і сини й двоє наших працівників були призвані до лав Збройних сил у 2022 році. Тому нам важливо чути їхні запити".
На думку директора, важливо об'єднувати також студентів, їх родичів та співробітників коледжу навколо допомоги військовим.
