Херсонський волонтер Григорій Янченко — дядя Гриша — учетверте приїхав у Кропивницький збирати гроші на допомогу Силам оборони. Він пересувається на кріслі колісному. Вперше у Кропивницькому був у липні 2024 року. Після цього приїздив у березні 2025 року і в січні 2026 року. Нині приїхав з Покровського напрямку.
Про це чоловік розповів Суспільному.
Дядя Гриша допомагає військовим з 2014 року, початку російсько-української війни. За його словами, збирати гроші щороку стає складніше, а потреби військових не закінчуються. Тому у січні 2024 року почав їздити Україною й збирати гроші на допомогу Силам оборони. Такі благодійні поїздки містами та селами влаштовує повторно.
«Кропивницький — одне з тих міст, яке потужно допомагає нашим Збройним силам. Зараз я приїхав із передка, із Покровського напрямку. Поїхав у Запоріжжя, спакувався — і перше місто — це Кропивницький».
Цього разу збирає гроші для 25-ї дніпровської десантно-штурмової бригади, 59-ї гайсинської мотопіхотної, вінницької бригади та 34-ї херсонської бригади морської піхоти.
«Це дрони, старлінки, генератори. Я не хочу говорити про суми, бо це і неетично, і небезпечно».
Дядя Гриша пересувається на кріслі колісному через травми, які отримав під час служби в армії. Але це, зі слів волонтера, не заважає допомагати військовим. Збір він не припиняв й під час російської окупації рідного Херсона у 2022 році. Тоді дядя Гриша одягав вишиванку, вмикав українські пісні та їздив містом. Виїхав з Херсону в жовтні 2022 року.
У Кропивницькому дядя Гриша вивчив місця, де більший потік людей і можна зібрати більше грошей.
«Якщо хтось хоче відвідати і познайомитись чи пофотографуватися зі мною, він мене завжди знайде біля «Велмарта» з 10-ї ранку і до шостої, сьомої години. Я буду у неділю включно».
У Кропивницькому херсонському волонтеру допомагає місцевий Нікіта Трифонов. Він поселив дяду Гришу в готель, забезпечує транспортом.
«З дядею Гришею познайомилися три роки тому, його була перша поїздка до Кропивницького. Цього разу він зателефонував о сьомій ранку в суботу, каже: «Нікіто, я на залізничному вокзалі, чекаю». Я по-швидкому зібрався, поїхав зустрічати дядю Гришу. Я не знаю, звідки в нього береться ця сила, цей дух».
Тетяна Білоусова — переселенка з Херсону.
«На фабриці в нас торговий центр такий дуже великий був — його зараз вже розбомбили. І кожного разу, як я туди приїжджала, бачила його коло дверей. Він завжди збирав. Усі херсонці його знають. Усі за ним слідкують, всі поважають і дуже пишаються. Я теж».
Іван Козубенко — ветеран російсько-української війни.
«Дядю Гришу я знаю четвертий рік. Ми один одного підтримуємо, якщо свято — його привітаю, День народження — привітаю».
З Кропивницького Григорій Янченко поїде на південь України.
