Руслан Вихівський з Кропивницького працює перекладачем жестової мови 14 років. Він організував опитування серед людей з порушеннями слуху, щоб дізнатись, чи дивились вони "Євробачення" у цьому році та чи потрібно перекладати жестовою мовою пісні.
Руслан Вихівський народився у сім'ї людей, які не чують, але сам таких порушень не має. Тож мова жестів – його перша мова.
"В принципі у людей, які не чують, є таке поняття — вони співають пісні. Мені це дуже цікаво. Я знаю жестову мову, і я спостерігаю, як вони перекладають значення слів пісні, як вони передають почуття. Це завжди дуже емоційно і дуже круто, завжди викликає якісь почуття".
Фінал Нацвідбору на Євробачення-2024 вперше супроводжувався перекладом жестовою мовою. Перекладачкою розмовних студій була Ольга Буназів, за адаптацію пісень відповідала Катерина Заботкіна. Руслан вважає роботу перекладачок фінального відбору "Євробачення-2024" для людей з порушеннями слуху взірцевою: "Великі молодці, десять балів із десяти. Передати ритм, музику, атмосферу, яка там була – це складніше, ніж просто слова. Треба бути професіоналом і любити людей, які не чують".
Так перекладати пісні може лише людина, яка чує, говорить Руслан. Перекладач має відчувати ритм, вміти передати зміст пісні та те, що відбувається на сцені. "Катерина зробила це дуже красиво. Показувала навіть музичні інструменти, працювала виразом обличчя, очима, не тільки руками, тобто передала атмосферу".
Одна жінка, яка не чує – розповів Руслан – написала, що їй не сподобалась, як перекладачка показувала інструменти, обличчям відтворювала відчуття музики, коли вона була жорсткого характеру. "Але я їй зауважив, що перекладачка все передала правильно. Це жінці музика не сподобалась. Розумієте?".
У закритому соціальному чаті для тих, хто має порушення слуху, Руслан вранці влаштував опитування, щоб дізнатись скільки людей дивились Євробачення та чи потрібно перекладати пісні жестовою мовою. Результати о 13.00 були такими:
Хто дивився Євробачення?
- Дивились 32
- Не дивились 67
Чи потрібні пісні жестовою мовою?
- Треба – 45
- Не треба – 44
- Завжди цікаво про що співають – 11
- Мені байдуже – 0
"Як бачите, думки різні, — говорить Руслан, — але, я вважаю, це крок вперед для жестової мови. Це повага до "світу тиші", професія перекладача стане більш престижною і популярною".
В Українському товаристві глухих (УТОГ) заявили, що переклад жестовою мовою нацвідбору "Євробачення" пройшов на аматорському рівні та переважно з власною інтерпретацією матеріалу. Це вперше фінал нацвідбору мав переклад жестовою мовою. Про це сказала заступниця УТОГ Тетяна Кривко в коментарі "Інтерфакс-Україна".
"Так, це було шоу, яке дуже сподобалося аудиторії людей, які чують, але це не зайшло людям, які мають знижений слух або зовсім не чують і користуються жестовою мовою. Тому що це насправді не був професійний переклад, який міг би бути, якби його здійснювали досвідчені перекладачі жестовою мовою", — сказала Тетяна Кривко.
Що думають перекладачки нацвідбору
Катерина Заботкіна у коментарі для Суспільне Культура розповідала, що головне — вміти передати сенс пісні, адже слова не завжди повністю відображають те, що хотіли сказати автор чи авторка.
Ольга Буназів сказала, що українська жестова мова різна в регіонах, у кожному є свій діалект і різні жести для передання одних і тих же слів: "Наприклад, на одне слово «цукор» є 3–4 жести, розумієте? І коли ти можеш сказати інший жест, тебе ж можуть не зрозуміти".
