6 серпня за новоюліанським календарем у всіх 150 громадах Православної церкви України (ПЦУ) в Кіровоградській області відзначили Преображення або Яблучний Спас. За юліанським календарем його відзначатимуть 19 серпня. Цього дня у храмах освячують кошики з фруктами, квітами та медом.
Про це Суспільному розказав архієпископ Кропивницький та Голованівський Православної церкви України Марк.
Преображення пов'язане з моментом, коли Ісус Христос преобразився — явився перед апостолами у зміненому вигляді. Він разом з найближчими учнями — Петром, Яковом та Іваном — піднявся на гору Фавор (на території сучасного Ізраїлю), де сталося чудо: обличчя Ісуса засяяло, а його одяг став білосніжним.
«Сьогодні майже усі православні церкви світу вшановують велике свято Преображення Господнє. Учні Христа побачили його зміненим, почули голос Божий, те, що це його син. І також побачили поруч з ним Іллю і Мойсея. Так говорить про цю подію Святе Писання. От саме цю подію і сьогодні Православна церква вшановує. Це велике свято, де говориться і про спасіння людини, і про те, що Божественна благодать діє в кожній людині і спрямовує її до спасіння. І таким чином Господь підтверджує ще раз своє божество, свою місію і те, що всі пророки і закон до нього були, а він — кінець у цьому великому Божому плані спасіння людини і людства. Що на ньому сповнилися закони пророків і він є цим месією і цим спасителем».
За словами владики Марка, в українській традиції свято називають Другим Спасом і освячують у храмах фрукти.
«Це теж традиція така, щоб приносити до храму на освячення і благословення те, що дає нам земля — плоди, фрукти. Не відзначають сьогодні російська церква, Єрусалимський патріархат, грузинська церква, польська церква (вона повернулася до юліанського календаря), сербська й македонська церкви. А в інших 10 православних церквах 6 серпня вшановують саме це свято Преображення».
Отець Петро церкви святого Володимира Великого в Кропивницькому розповів, що Преображення — це одне з 12 найбільших свят християнського календаря.
«Усі храми Православної церкви України в нашій області святкують Преображення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, по-народному: Яблучний Спас. Люди в особливому настрої йдуть до церкви, на богослужіння. Несуть із собою дари природи. Освячуємо їх».
Ніна Капустіна, якій 82 роки, принесла кошик із яблуками, грушами, сливами. На Яблуневий Спас ходить до Церкви святого Володимира в Кропивницькому з 2007 року.
«На Яблучний Спас перш за все несу яблука та іншу садовину. Іду в храм, спілкуюся з усіма. Освятила, а тоді пригощаю, кого зустріну».
Парафіянка Валентина Розмай освятила фрукти для військових.
«Ці освячені фрукти повезу на 101-ий мікрорайон, у громадську організацію «Разом ми сила». З них приготуємо смаколики для наших військових».
Народний зміст Преображення (Яблучного Спасу)
Народний зміст свята Спаса — це завершення жнив, обжинки, пояснила етнологиня Світлана Проскурова. За її словами, одним з перших збирав звичаї й традиції про Яблучний спас етнограф Павло Чубинський у 1867-1871 роках під час експедиції. Він у народному календарі описав, як українці відзначають це свято.
«Обжинки — свято урожаю для землеробів. Це стосувалось не лише православних українців, а і британців, та інших народів, які кінець жнив святкують у церкві, освячуючи дари природи. Що святили українці на Яблучного Спаса? Яблука, груші, стільники медові. І перше, що вони робили, виходячи з церкви — це пригощали цими дарами всіх немічних, жебраків. Не можна було дарувати яблука дівчатам, бо вони вважали, що це сором. Напевно що від Біблії — перший гріх».
Частина традицій була пов'язана саме з полем, на якому завершилися жнива. На ниві залишали «спасову бороду» — останній невижатий сніп.
«Його обертали колоссям до землі, влаштовували таку начебто арку, зв'язували червоною стрічкою, і під нього пролазили хлопці. Хлопців штурхали на щастя, на здоров'я, щоб наступного року урожай був теж гарний. Одна з дівчат робила гарний вінок з недожатих колосків, і з тим вінком йшли до господаря, віншували його. Він дарував гроші й приказував, щоб тобі такий вінок дали в церкві — одружитись до наступного урожаю. Також влаштовували обжинкову толоку — наймали музику, співали пісень, танцювали, вшановували урожай».
Що відомо про новоюліанський календар
З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський календар. За таке рішення проголосували більшість делегатів під час Помісного Собору ПЦУ, що відбувся 27 липня в Софії Київській.
Новоюліанський календар — вдосконалена форма юліанського календаря, заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця; тривалість року становить 365,242222 доби; містить 218 високосних років на 900 років. Календар розробив сербський астроном, професор математики й небесної механіки Белградського університету Мілутін Міланкович 1923 року.
Різниця між григоріанським та новоюліанським календарем
Юліанський календар запровадив Юлій Цезар. За папи Григорія відкоригували його у зв'язку з тим, що він був неточний. А пізніше впровадили новоюліанський календар, який використовується православними церквами, та фактично приймає астрономічний календар за основу.
Нині різниця між календарями – 13 днів. По закінченню 2100 року складатиме 14 днів. І кожні сто двадцять років один день буде додаватися у різницю між цими календарями. Ті, хто живуть за старим календарем, і святкують Різдво 7 січня, через деякий час будуть змушені святкувати його 8 січня, і всі святкування переносити на один день, враховуючи цю різницю, пояснив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
На думку архієпископа, перехід на новоюліанський календар — це спроба упорядкувати безлад, який виник з тим, що було уточнено календар, а окремі люди, країни, народи лишилися на старому календарі.
