6 серпня у всіх громадах Православної церкви України в Кіровоградській області (їх 149) відзначили Преображення або Яблучний Спас. До запровадження календарної реформи 1 вересня 2023 року та переходу на новоюліанський календар його святкували 19 серпня. Віряни у цей день освячують у храмах кошики з фруктами, квітами та медом. Преображення — це одне з дванадцяти найбільших свят християнського календаря.
Про це Суспільному розповів архієпископ Кропивницький та Голованівський Марк.
Релігійний зміст Преображення (Яблучного Спасу)
За словами владики Марка, Преображення пов'язане з моментом, коли Ісус Христос преобразився — явився перед апостолами у зміненому вигляді. Він разом з найближчими учнями — Петром, Яковом та Іваном — піднявся на гору Фавор (на території сучасного Ізраїлю), де сталося чудо: обличчя Ісуса засяяло, а його одяг став білосніжним.
"Христос взяв з собою трьох улюблених учнів: апостола Петра, Якова, Івана. Вони побачили, як поруч з ним з’явилися два пророки: Ілля та Мойсей. Було показано, що Бог є Богом не мертвих, а живих, що у Бога всі живі. Ми маємо так себе виховати, так наповнитися благодаттю, щоби видозмінитися і досягнути спасіння".
За словами архієпископа Марка, цього дня в церкві освячують яблука, перші плоди винограду, інші фрукти та мед. 1 серпня розпочався двотижневий Успенський піст, тому м'ясо віряни не освячують. Також владика не радить нести до церкви алкоголь.
"Акцентуємо на тому, що наше освячення цих фруктів — це подяка Богові за те, що він дав нам можливість відчути у житті й певну насолоду".
За підрахунками Суспільного, у храмі Успіння Пресвятої Богородиці на освячення зібралися 30 людей.
Парафіянка Ольга Трунова розповіла, що молилась за мир та перемогу України у війні. Вона переїхала з окупованого лівобережжя Херсонщини, втратила будинок.
"У кошику – виноградна лоза. Це Ісус Христос вино робив для причастя. А так персики, яблука сливи, груші. Те, що матінка природа нам подарувала, те і ми освячуємо на честь Преображення Господа Ісуса Христа".
Оксана Панченко розповіла, що церкву на Спаса відвідує щороку.
"Молюся про перемогу, про здоров’я. Це традиція, яка передавалася з покоління в покоління, оскільки я виросла на західній Україні. Це для мене дуже важливо, це значить, що бог благословляє весь врожай, всі фрукти, які вирощує кожна людина. Чому яблука — тому що Яблучний Спас".
Народний зміст Преображення (Яблучного Спасу)
Народний зміст свята Спаса — це завершення жнив, обжинки, пояснила етнологиня Світлана Проскурова. За її словами, одним з перших збирав звичаї й традиції про Яблучний спас етнограф Павло Чубинський у 1867-1871 роках під час експедиції. Він у народному календарі описав, як українці відзначають це свято.
"Обжинки — свято урожаю для землеробів. Це стосувалось не лише православних українців, а і британців, та інших народів, які кінець жнив святкують у церкві, освячуючи дари природи. Що святили українці на Яблучного Спаса? Яблука, груші, стільники медові. І перше, що вони робили, виходячи з церкви — це пригощали цими дарами всіх немічних, жебраків. Не можна було дарувати яблука дівчатам, бо вони вважали, що це сором. Напевно що від Біблії — перший гріх".
Частина традицій була пов’язана саме з полем, на якому завершилися жнива. На ниві залишали "спасову бороду" — останній невижатий сніп.
"Його обертали колоссям до землі, влаштовували таку начебто арку, зв’язували червоною стрічкою, і під нього пролазили хлопці. Хлопців штурхали на щастя, на здоров’я, щоб наступного року урожай був теж гарний. Одна з дівчат робила гарний вінок з недожатих колосків, і з тим вінком йшли до господаря, віншували його. Він дарував гроші й приказував, щоб тобі такий вінок дали в церкві — одружитись до наступного урожаю. Також влаштовували обжинкову толоку — наймали музику, співали пісень, танцювали, вшановували урожай".
Зі слів архієпископа Марка, наступне велике свято — Успіння Богородиці —відзначатимуть 15 серпня (до переходу було 28 серпня).
"Спасом правильно називати лише Преображення Господнє"
Архієпископ Марк пояснив, що лише Преображення Господнє, яке відзначають 6 серпня, правильно називати Спасом (у народі Яблучним Спасом). Решта два Спаси (Медовий і Горіховий) – це народні назви.
Зокрема, 1 серпня в Україні відзначили свято Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього. У народі цей день називають Перший чи Медовий Спас або Маковія. До реформи його святкували 14 серпня.
Також 16 серпня в Україні святкуватимуть перенесення Нерукотворного образу Господа Нашого Ісуса Христа. У народі це свято називають Третій Спас або Горіховий. До реформи його святкували 29 серпня.
Що відомо про перехід на новий церковний календар
З 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. За таке рішення проголосували більшість делегатів під час Помісного Собору ПЦУ, що відбувся 27 липня в Софії Київській.
Новоюліанський календар — вдосконалена форма юліанського календаря, заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця; тривалість року становить 365,242222 доби; містить 218 високосних років на 900 років. Календар розроблений сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем 1923 року.
