1 серпня Православна церква України та Українська греко-католицька церква відзначатимуть свято Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього. В цей день також вшановують мучеників Маккавеїв. У народі цей день називають Перший чи Медовий Спас або Маковія. Після запровадження у вересні 2023 року календарної реформи Православна церква України другий рік поспіль відзначає нерухомі релігійні свята за новоюліанським календарем.
Про це Суспільному розповів архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
Він пояснив, що свято називається Винесення чесних дерев Христа Господнього через те, що з храму виносять хрест для поклоніння.
"Ця традиція походить з Візантії, там 1 серпня виносили частку Христа Господнього, що збереглася, на якій був розп'ятий Христос. Це був період різних хвороб, пошестей і цей хрест виносили для Божого благословення, для укріплення здоров'я вірян".
До переходу на новоюліанський календар це свято відзначали 14 серпня. Також 1 серпня вшановують братів Маккавеї — сім братів і їхня мати Соломонія постраждали за віру в істинного та єдиного Бога. Українці змінили назву на Маковій, пояснив архієпископ.
З його слів, у цей день віряни збираються в храмах на богослужіння, а також несуть освячувати насіння маку, трави, мед та воду. Мак не співвідноситься з духовним змістом свята і не має відношення до братів Маккавеї. Але через співзвучність з ім'ям братів, в народі з'явилась традиція нести в цей день мак для освячення.
"У народі це свято називають ще Медовим спасом, люди несуть освячувати мед нового врожаю. Але Спасом правильно називати лише Преображення Господнє". У народі кажуть Яблучний Спас, це такі наші місцеві традиції".
На свято Преображення в церкві освячують яблука, перші плоди винограду, фрукти та мед. За новоюліанським календарем святкують його 6 серпня, до переходу — 19 серпня.
"Це така християнська традиція, вона ще зі Старого Заповіту. Люди приносили до храму для освячення перші плоди будь-чого, присвячуючи це Богу, як подяку за те, що Бог надав їх".
16 серпня святкуватимуть перенесення Нерукотворного образу Господа Нашого Ісуса Христа. У народі це свято називають Третій Спас або Горіховий. До переходу на новоюліанський календар його святкували 29 серпня.
У цей день у храмах Кропивницького будуть проводити богослужіння.
"Через те, що це робочий день, богослужіння у різний час відбуватиметься. Це може бути на 8:00, в інших на 9:00. Віряни повинні самі дізналися в тих храмах, які вони відвідують, на який час буде розпочинатися богослужіння".
Під час цих свят не рекомендують освячувати алкоголь, молочні й м'ясні продукти, сказав архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк. 1 серпня розпочнеться Успенський піст, який триватиме до 14 серпня.
Що відомо про перехід на новий церковний календар
З 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. За таке рішення проголосували більшість делегатів під час Помісного Собору ПЦУ, що відбувся 27 липня в Софії Київській.
Новоюліанський календар — вдосконалена форма юліанського календаря, заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця; тривалість року становить 365,242222 доби; містить 218 високосних років на 900 років. Календар розроблений сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем 1923 року.
Різниця між григоріанським та новоюліанським календарем
Юліанський календар фактично запровадив Юлій Цезар. Пізніше, за папи Григорія, відкоригували його у зв’язку з тим, що він був неточний. А пізніше впровадили новоюліанський календар, який використовується православними церквами, та фактично приймає астрономічний календар за основу, але пасхалії вираховує ще за старими методами.
І тому всі православні церкви, їх 15, святкують великодні свята разом. А ось у свята нерухомі, такі, як: Різдво, Покрова, Миколая тощо, то ті, що перейшли на новоюліанський, святкують разом із цілим християнським світом, і з тими, що з григоріанським календарем, а ті, що лишилися на юліанському, то ще тримаються цього календаря, пояснив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
На сьогодні різниця між календарями – 13 днів. По закінченню 2100 року складатиме 14 днів. І кожні сто двадцять років один день буде додаватися у різницю між цими календарями. Ті, хто живуть за старим календарем, і святкують Різдво 7 січня, через деякий час будуть змушені святкувати його 8 січня, і всі святкування переносити на один день, враховуючи цю різницю.
На думку архієпископа Марка, це спроба упорядкувати безлад, який виник з тим, що було уточнено календар, а окремі люди, країни, народи лишилися на старім календарі. Ось я б сказав, що це повернення до реальності, в якій ми живемо. Всі дати свят визначені уже давно, і церква відповідно до цих визначень і святкує.
