У Кропивницькому влаштували фотосесію для кропивничан у вишиванках. Усі охочі можуть сфотографуватися на локаціях етнолабораторії "Баби Єльки" — біля манекенів у національному вбранні, на старовинних лавах у приміщенні й на вулиці. Також можна переглянути виставку старовинних і сучасних сорочок. Вхід — за благодійний внесок на підтримку підрозділу безпілотників "Сара Конор" з Малої Виски.
Про це Суспільному розповіла завідувачка етнолабораторії Світлана Листюк.
За її словами, на виставці показали пів сотні сорочок. Це половина колекції, яку зібрали учасники проєкту "Баба Єлька" під час експедицій містами й селами регіону. Більшість експонатів — з західних громад області — Гайворонської, Голованівської, Благовіщенської. Це історичний регіон Східне Поділля. Їх цього року надали колекціонери з Кіровоградщини.
"Вони співпрацюють з "Бабою Єлькою", йдуть нам назустріч і повідомляють про сорочки, які у них з'являються саме з цього регіону. Ми намагаємося рятувати ці сорочки, щоб вони не виїжджали з України, не осідали в приватних колекціях, а були доступними для огляду. Можна побачити це культурне різноманіття — чим вони відрізняються від інших сорочок на Кіровоградщині. Особливість нашої області у тому, що тут сходяться різні етнографічні зони. І вони формують неповторну місцеву локальну культуру".
Також можна побачити сорочки, зібрані під час поїздок торік, у межах проєкту "Стань агентом "Баби Єльки". Частину на широкий загал представляють уперше.






Також є сучасний виріб — військовий одяг УБАКСUBACS (Under Body Armour Combat Shirt) — бойова тактична сорочка під бронежилети нового зразку.. Його вишила місцева майстриня Ірина Гуцалюк.
"Особливість УБАКСу в тому, що вишивка на ньому — це копія з давньої манишкиМанишка — нагрудник, пришитий або пристебнутий до чоловічої сорочки., яку ми знайшли під час експедиції в селі Розумівка Олександрівської громади. Та манишка так і не стала сорочкою. На жаль, жінка не закінчила роботу, проте пані Ірина створила копію і зробила повноцінну красиву сорочку. Після виставки він поїде на фронт до військового, для якого його вишили", — розповіла Світлана Листюк.


Серед експонатів виставки — схеми вишивки й прикраси, виготовлені майстринями.

Суспільне поспілкувалося з кропивничанками, які прийшли на фотосесію. Катерина Тимощук має історичну освіту й захоплюється виготовленням прикрас.
"Вишиванка, я думаю, личить усім, хто хоче її носити й одягати. Я одягаю для того, щоб зберегти традиції, щоб ідентифікувати себе в нашому великому світі і для того, щоб підтримати нашу спадщину".



Алла Дашевська також фотографувалася на локаціях "Баби Єльки". Вона розповіла Суспільному, що вишиванка для неї більше, ніж одяг.
"Це наше коріння. Це енергетика наших бабусь, прабабусь. І це як оберіг. На мою думку, кожен українець повинен мати вишиванку і вдягати її хоча б на свята, якщо неможливо це робити щодня. Нам потрібно нагадувати про нашу культуру, про нашу автентичність, про те, що ми дійсно українці. Я пишаюся тим, що я українка. Хочу, щоб закінчилася війна, щоб наша Україна залишилася цілісною і щоб цей День вишиванки ми з радістю зустрічали щороку, вдягалися, фарбувалися, передавали нашим поколінням енергетику вишиванок і нашої культури".



За словами Світлани Листюк, кропивничани приходять на екскурсії й фотосесії й в інші дні. Але для цього потрібно окремо домовлятися з організаторами. 15 травня етнолабораторія працюватиме до шостої години вечора.
Що відомо про День вишиванки
Всесвітній День вишиванки відзначають щороку у третій четвер травня. Святкування започаткувала у 2006 році студентка історичного факультету Чернівецького національного університету імені Федьковича Леся Воронюк. Вона запропонувала обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку долучились декілька десятків студентів та викладачів факультету. Протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. Почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Що відомо про проєкт "Баба Єлька"
Проєкт "Баба Єлька" заснували у липні 2018 року.
У Кропивницькому 2 квітня 2021 року відкрили етнолабораторію "Баба Єлька". Там зібрали старовинні речі під час експедицій селами області. З 2018 року зібрали 700 речей.
У записах "Баби Єльки" є тисяча пісень та колекція вишивки.
У липні 2022 року у кропивницькій етнолабораторії "Баба Єлька" почали відтворювати жіночі речі, яким понад сто років.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp та Viber.