"Життя дуже змінилося, ми цьому раді". Як живе Ізюм після деокупації

"Життя дуже змінилося, ми цьому раді". Як живе Ізюм після деокупації

"Життя дуже змінилося, ми цьому раді". Як живе Ізюм після деокупації
. Ізюм. Лютий 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Після звільнення Ізюма пройшло пів року. Як змінилося життя у місті за цей час, чи повертаються до Ізюма люди, які послуги надають містянам — репортаж Суспільне Харків.

"Не ті умови, що були до війни"

На момент деокупації в Ізюмі жили 13 тисяч людей, нині в місті — 22 тисячі, розповідає заступник начальника місцевої військової адміністрації Володимир Мацокін.

"Умови для проживання є, але це не ті умови, що були до війни, однак вони належні. Здебільшого люди живуть у приватному секторі. За державною програмою закуповуємо дрова, люди їх отримують", — каже Мацокін.

У місті працюють пенсійний фонд, банки та поштові відділення. Автобуси з Ізюма ходять до Харкова та сіл поблизу: "Автовокзал не працює, але працюють каси".

Жителька Ізюма Лариса Гноєва працює прибиральницею у місцевому тубдиспансері, говорить: після деокупації в Ізюмі стало тихіше та спокійніше.

"Вікна побиті, дахи протікають": як змінилося життя в Ізюмі після деокупації
Жителька Ізюма Лариса Гноєва. Лютий 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

"Чоловік пішов на стару роботу. Відкрилися магазини, прибирають сміття. Гнітять зруйновані будівлі, руйнація. Гнітить нестабільність. Хотілося, щоб автобуси ходили до мами в Гороховатку. Це 40 кілометрів від Ізюма. У нас машини немає, добираємося як можемо", — каже Лариса.

Раніше до села ходив автобус Ізюм — Куп'янськ, зараз такого маршруту немає, розповідає жінка.

"Великі черги всюди"

Таксист Сергій Нагорний каже, що роботи для нього в Ізюмі немає — нікого возити.

"Вікна побиті, дахи протікають": як змінилося життя в Ізюмі після деокупації
Ізюмчанин Сергій Нагорний. Лютий 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

"Вікна побиті, дахи протікають. Шифер давали, допомагали. Рідні усі в Німеччині, залишилися одні пенсіонери. Роботи немає, живемо на гуманітарну допомогу. Хотілося б щоб війна закінчилася", — каже Сергій.

Домогосподарка Тамара Мироненко доглядає онуків.

"Вікна побиті, дахи протікають": як змінилося життя в Ізюмі після деокупації
Жителька Ізюма Тамара Мироненко. Лютий 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

"Спочатку не було ні води, ні їжі. Голодували. Живемо не дуже, 80% міста розбито. Магазини повідкривали. У нас проблеми з пенсійним фондом, банками — нікуди не доб'єшся, черги. Дали по 1200 гривень — стояли три доби. Субсидії зараз теж не добитися. Великі черги всюди. Бувають проблеми зі зв'язком", — розповідає Тамара Мироненко.

"Життя дуже змінилося"

Олена Курінна каже, в Ізюмі з'явились світло, газ, вода, теплопостачання, мобільний зв'язок та інтернет.

"Є можливість спілкуватися з близькими та отримувати інформацію. Ми ходили на гору Крем'янець, щоб комусь додзвонитись. Нас обстрілювали, гинули люди. Зараз відкриті аптеки, банки. Люди працюють. Мій чоловік працює в тепломережах, йому виплатили зарплату перед Новим роком. Лікарні працюють. Життя дуже змінилося, і ми цьому раді", — розповідає Олена.

"Вікна побиті, дахи протікають": як змінилося життя в Ізюмі після деокупації
Ізюмчанка Олена Курінна. Лютий 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

Ізюмчанка говорить, що виїжджала у Харків, побачила своїх племінників і зятя: "Настрій став оптимістичним. Хотілося, щоб не було черг у банки та банкомати, щоб більше було ліків".

"Ізюм — одне з найбільш зруйнованих міст"

Наслідки мінування території Ізюмської громади "колосальні", каже Володимир Мацокін.

"Це сільгоспугіддя, заплава та річка Сіверський Донець, території комунальних закладів, лісів, зон відпочинку біля річки. На деякі кладовища не можна зайти, тому що вони заміновані. Відносно безпечна територія — основні дороги та місця проживання. Ізюм — одне з найбільш зруйнованих міст України", — розповідає заступник міського голови.

Ізюм. Лютий 2023 року. Фото: Суспільне Харків
Ізюм. Лютий 2023 року. Фото: Суспільне Харків

Сапери провели розмінування у приватному секторі, біля багатоповерхових будинків, міської лікарні, навчальних, спортивних та культурних закладів.

"Люди закривали вікна та отвори плівкою, брезентом, надаємо шифер, дошки для ремонту", — говорить Мацокін.

Ізюм, лютий 2023
Ізюм. Лютий 2023 року. Фото: Суспільне Харків

"Ізюм був важливий для окупантів, бо це ворота на Донбас, а з Донбасом у росіян пов'язані потужні та хворобливі фантазії. Крім руйнацій, смертей, загибелі та катувань окупанти нічого не принесли сюди. Люди жили шість місяців без електрики, води та газу", — розповідає Володимир Мацокін.

Що відомо про злочини окупантів в Ізюмі

Імена 143 людей, яких ексгумували з масового поховання в Ізюмі під час окупації, досі не встановили. 50 людей вдалося ідентифікувати за допомогою ДНК-експертиз, розказала слідча поліції Харківщини Людмила Подбой. Процес перепоховання почався у січні 2023 року.

"Вікна побиті, дахи протікають": як змінилося життя в Ізюмі після деокупації
Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

СБУ проводить досудове розслідування у 54 кримінальних провадженнях, розпочатих з 24 лютого 2022 року, щодо колабораційної діяльності на території Ізюмської громади. Слідчі ДБР розслідували одне кримінальне провадження щодо колабораціонізму.

Ізюмські слідчі Нацполіції проводять досудове розслідування у 198 провадженнях:

  • 155 — щодо колабораційної діяльності;
  • 36 — щодо порушення законів та звичаїв війни;
  • 7 — стосовно пособництва державі-агресору.

За даними прокуратури, слідчі теруправління ДБР проводили досудове розслідування у 14 кримінальних провадженнях щодо державної зради, в якій підозрювали ізюмських правоохоронців.

729 кримінальних проваджень щодо порушення законів та звичаїв війни в Ізюмській громаді розслідує обласне управління СБУ, 101 з них — це порушення законів та звичаїв війни, поєднаних з умисними вбивствами.

Що відомо

  • Ізюм армія РФ руйнувала з літаків та артилерії від березня. У місті зруйновані головні адміністративні будівлі, а також житлові багатоповерхівки. Місто наприкінці березня окупанти взяли в облогу, 1 квітня у Генштабі повідомили, що росіяни захопили Ізюм.
  • Ізюмський напрямок протягом весни та літа у Генштабі називали одним із найскладніших та найактивніших на Харківщині. Підрозділи ЗС Росії, які вчиняли воєнні злочини у Бучі Київської області, воювали після виходу з Київщини під Ізюмом. Журналісти-розслідувачі ідентифікували окупантів Ізюма.
  • Під час контрнаступу у вересні 2022 року Збройні сили України звільнили місто від загарбників, за участі президента України Володимира Зеленського над містом підняли український прапор.
  • На кладовищі у лісі, де облаштували позиції російські війська, виявили близько 450 могил часів окупації 15 вересня 2022 року. На більшості могил не було ні імен, ні прізвищ, лише номери Жителі Ізюма розповідають про зниклих безвісти, вбитих під обстрілами та закатованих людей.
  • За інформацією начальника Слідчого управління поліції Харківщини Сергія Болвінова, у багатьох загиблих не було кінцівок або ж їх знайшли зі зв'язаними руками, осколковими пораненнями, пораненими або відсутніми геніталіями, переломами ребер, мотузками на шиї тощо.
  • Для ідентифікації тіл були призначені відповідні судові молекулярно-генетичні експертизи по біологічних зразках трупів та родичів загиблих.
  • Жертв російського вторгнення в Ізюмі може бути більше тисячі, кажуть у міськраді.
  • Правоохоронці змогли встановити анкетні дані 290 з 451 людей, тіла яких ексгумували з масового поховання після деокупації Ізюма.
  • В Ізюмі перепоховали 21 людину, виявлену на масовому стихійному кладовищі.Імена ще 143 людей, яких ексгумували, лишаються невідомими.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок