Перейти до основного змісту
Жоден з підозрюваних у справі Ан-26 на Харківщині не визнав провини — ДБР

Жоден з підозрюваних у справі Ан-26 на Харківщині не визнав провини — ДБР

Жоден з підозрюваних у справі Ан-26 на Харківщині не визнав провини — ДБР
. Суспільне Харків

Шестеро підозрюваних у справі про падіння літака Ан-26 поблизу Чугуєва не визнали провини та відмовилися давати покази під час досудового слідства. Їхню позицію слідчі очікують почути у суді, де після сьогоднішнього клопотання одного із захисників мають сформувати суддівську колегію.

28 січня у Чугуївському міському суді, куди передали справу про катастрофу Ан-26, підозрювані Олександр Жук та Олександр Турінський підтвердили журналістам свою позицію: не визнають провини. Решта підозрюваних це питання не коментували.

В чому полягає суть підозри кожному і якою була поведінка підозрюваних під час досудового розслідування, в ефірі Суспільного Харків 28 січня розповів начальник відділу головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Вадим Приймачок.

Підозру оголосили шістьом військовим. У чому саме підозрюють кожного з них?

Обвинуваченому Дроздову (екскомандувач Повітряних сил Збройних сил України Сергій Дроздов — ред.) інкриміновано те, що він затвердив концепцію триступеневої підготовки курсантів, якою передбачалося спільна підготовка курсантів-льотчиків та курсантів-штурманів. Також затвердив рішення начальника Харківського університету Повітряних сил, яким передбачалося спільне навчання за рахунок палива, яке виділялося для курсантів-льотчиків.

Як Дроздову, так і Турінському (Олександр Турінський на час катастрофи виконував обов’язки начальника університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба — ред.) повідомили про підозру у вчиненні військової недбалості, неналежного виконання обов'язків військової служби. Крім того, їм інкриміновано, що вони не контролювали навчальний процес в університеті, внаслідок чого допускалися перевищення навантаження на літаки під час навчальних польотів, перевищувалися допустимі норми з кількості членів екіпажу в літаках, здійснювалися польоти не передбачені керівництвом польотної експлуатації вказаного літака, а саме політ так званим "конвеєром".

Ще троє обвинувачених — командир та двоє його заступників, які затвердили план особистих польотів. Вони допустили до польотів загиблого льотчика Богдана Кишеню, який не відновлював навичок польотів уночі, тож не мав права виконувати ці польоти з курсантами. Були допущені двоє курсантів, які не пройшли відповідний курс підготовки, а також допущено було до польотів курсантів-штурманів та курсантів-льотчиків у кількості 27 людей при допустимій нормі у 17. Вони порушення не припинили та не усунули.

Керівнику польотів Жуку (колишній керівник управління польотами на аеродромі "Чугуїв" Олександр Жук — ред.) інкриміновано, що людина, яка керувала польотами у момент, коли сталася надзвичайна ситуація, а саме поломка в одному з двигунів літака, не надавала практичну допомогу командиру екіпажу, розуміючи, що він не відновлював навичок польотів вночі. Керівник польотів давав команди про зліт "конвеєром".

"Неналежна процесуальна поведінка"

Слідство зверталося до суду, щоб обмежити строки ознайомлення з матеріалами провадження для адвокатів підозрюваних. Хто і чому, за вашою версією, затягував?

Неналежна процесуальна поведінка проводилася адвокатами підозрюваного Вовка, Турінського, Дроздова, та самим Дроздовим. Адвокатом Дроздова ініційовано безпідставне дисциплінарне провадження відносно експертів Київського інституту судових експертиз, які проводили військові експертизи. При тому, що під час досудового розслідування питання про проведення додаткової чи повторної експертизи ні підозрюваним, ні його захисниками не ставилося. Це відбувалося під час процесу ознайомлення, на який вони не приходили. Така поведінка, на мою думку, свідчить про небажання нести відповідальність.

Врешті вони виконали рішення суду — ознайомилися у ті строки, які поставив суд?

Дроздов так і не з'являвся для ознайомлення у повному обсязі. Йому були надані слідством скановані копії усіх документів. Його адвокат з матеріалами ознайомився.

Яку позицію займали підозрювані від початку слідства до його кінця? Чи надавали покази, визнавали вину?

Жоден з підозрюваних не дав визнавальних показів, не визнав провини. Проте під час побутових розмов вони вказували, що винуваті інші люди, хоч офіційно слідчим під протокол таких заяв не було, оскільки всі відмовлялися давати показання.

Яка була взаємодія з родинами загиблих? Чи були від них клопотання про проведення слідчих дій?

Клопотань про проведення слідчих дій не надходило, були клопотання про надання матеріалів для ознайомлення.

34 слідчих у справі

Що виявилося найскладнішим для слідчих?

Розмежувати та вичленити із ряду порушень, які було встановлено, ті, що перебувають у причино-наслідковому зв'язку, розмежувати діяння та бездіяння кожного з військовослужбовців, причетних до підготовки та проведення польотів.

На початковому етапі розслідування залучали 34 слідчих, надалі група зменшилася. Основне навантаження було під час першочергових слідчих дій — огляд міста події, забезпечення проведення судово-медичних експертиз. На фінальному етапі розслідування працювали близько восьми слідчих.

Чи залишилися питання у слідства щодо того, як сталася авіакатастрофа?

Слідчі провели весь комплекс негласних слідчо-розшукових дій, провели повне об'єктивне дослідження усіх аспектів трагедії, розшифрували "чорні скриньки", домоглися надання усієї документації, провели аналіз. Зібрані докази дають підстави стверджувати, що саме ці шість людей, які постали перед судом, є причетними до трагедії.

Залишилися питання щодо забезпечення військової частини достатньою кількістю палива керівництвом Міноборони, Генштабу Збройних Сил. Це питання досліджується в іншому кримінальному провадженні, проводяться дослідження, аналіз економічних документів, щоб встановити причини та умови, які сприяли цьому.

Чи є в тому кримінальному провадженні підозрювані?

Ні, немає.

Що відомо

  • 25 вересня 2020 року під Чугуєвом впав військовий літак Ан-26Ш. Внаслідок катастрофи загинули 26 курсантів та офіцерів. Один курсант вижив.
  • Державне бюро розслідувань направило справу про катастрофу до суду 14 січня 2022 року.
  • У судовому процесі про катастрофу Ан-26 на Харківщині — понад пів сотні учасників.
  • Справу про катастрофу Ан-26 розглядатиме колегія суддів.
Читайте також: Катастрофа Ан-26 на Харківщині: хронологія подій

Слухайте подкаст Суспільного Харків "Ан-26. Історія останнього польоту" на платформах у SoundCloud, Apple та Google Podcasts

Топ дня

Вибір редакції

На початок