Сьогодні, 19 листопада, у 1000-й день повномасштабного вторгнення, матері загиблих військових з Луганщини прийшли на кладовище в Дніпрі, аби вшанувати пам'ять своїх синів і незнайомих загиблих воїнів.
Вшанувати пам'ять сина у тисячний день від початку повномасштабної війни приїхала Тетяна. Її син — Сергій Скляров з Сіверськодонецька — боронити країну пішов в 2017 році. Загинув 28 квітня 2022 року в Запоріжжі.
"Кажуть тисяча днів війни. Ось у мене вона закінчилась 28 квітня. В мене один син був, він був юристом. Пішов захищати країну. Тепер я не живу, а існую", — говорить Тетяна.
Поруч — могила Руслана Довгополого, він теж з Луганської області, з селища Мілове. До нього приїхали батьки. На могилі — прапори, світлини та живі квіти.
Штучні квіти мати Руслана Віра робить власноруч, їх приносить і на могили інших військовослужбовців.
"Ми намагаємося — невідомих. Квіточки, лампадочки ми купуємо і ставимо. Прапори повісили", — каже мати загиблого військовослужбовця Віра Пожидаєва.
До Дніпра вона із чоловіком переїхала після загибелі сина, оселилися неподалік кладовища. "Виплати пішли, і ми сказали, що ми їдемо до сина. Все вже в нас є, щоб поїхати сюди — ближче до могили", — говорить жінка.
Вдома створили кімнату Руслана: зберігають його світлини, нагороди та речі, які передали побратими.
Мілове російські війська окупували в перші дні повномасштабної війни. Тоді ж Руслан, каже Віра, і вирішив піти боронити Україну. Виїжджав через РФ та Білорусь. Приїхавши до України, пішов служити в 80-ту окрему десантно-штурмову Галицьку бригаду.
Після навчання ніс службу в рідній Луганській області, розповідає Віра.
"Він стрілець-снайпер, він просто солдат. Він ніде не навчався раніше. Він у розвідці був. На третє завдання пішов і не повернувся. Мене одне тільки заспокоює, що дитина хотіла воювати, хотіла захищати. Не силою, так як: "Мама, заберіть мене", — говорить Віра.
Загинув Руслан Довгополий 25 жовтня 2022 року неподалік Балки Журавки (Колишнє Невське — ред.) Луганської області. Віра з чоловіком на виплати за загиблого сина купили чотири дрони Mavic-3 CLASSIK та передали луганським прикордонникам.
"Приходимо на кладовище, сидимо і весь погляд в нього такий: "Мамо, треба діяти". Здається, звідтіля дитина хоче нам щось сказати. І захотілося мені купити ці дрони".
Віра каже, не перестає донатити на ЗСУ, також готує гостинці та передає військовослужбовцям на фронт.
