Військовослужбовець батальйону "Небесна Кара" на псевдо "Інвок" шість років жив в окупованому Луганську, потім виїхав і у 2021 році став на захист України. Чоловік працює із ударники дронами. Про те чим небезпечний БпЛА "Кажан", як втратив брата на війні і як жив у рідному місті при окупантах — боєць розказав Суспільне Донбас.
Військовослужбовець "Інвок" батальйону "Небесна Кара" у лавах Збройних сил України — чотири роки. Нині працює із ударними БпЛА, серед них — дрон "Кажан".
"Активний дрон "Кажан", призначений для того, щоб носити важке БКбоєкомплект, на кшталт, ТМ-62ТМ — маркування протитанкової міни. У нього вантажність — 10-15 кілограмів, може віднести на 7-8 кілометрів. За бажанням можна віднести та більше — 2-3 ТМ. Працюємо тільки вночі, тому що "птах" великий, дуже помітний. Працюємо з бліндажів", — говорить військовослужбовець.
"Основні цілі — це знищення укріплення ворога. Тобто такі, як бліндажі, можливо, якісь споруди. Є ще можливість дистанційного мінування. Тобто можна занести в тил ворога на 7-8 кілометрів ТМ, для того, щоб не допустити проходи якоїсь техніки важкої, на кшталт, танків, "мотолиг", — розповів "Інвок".
За його словами, здебільшого минують дороги, проходи між посадками. "Так за останні два-три місяці таким чином було знищено, близько 7-8 одиниць різної техніки — "мотолиги", автомобілі", — говорить "Інвок".
"Інвоку" 27 років, він з Луганська. До 2020 року перебував в окупації, через сімейні обставини виїхати не міг. А коли вийшло потрапити на підконтрольну Україні територію, пішов боронити країну.
"У 2021 пішов служити, бо в мене служив брат, і він мене з собою покликав. Тобто з першого дня повномасштабної війни я перебуваю тут. У 2014 році у мене виїхати не вийшло, бо я мав сімейні проблеми, необхідно було залишитися. Після було звичайно важко звідти вирватись, але, слава Богу, вийшло", — ділиться "Інвок".
"Під окупацією, виходить, майже 7 років. Багато чого там я бачив. Здебільшого, звісно, це занепад. Занепад взагалі у всіх напрямках. Відсталість з'явилася якась у всьому у людей. Тобто це у фінансовому плані, це якось у психоморально-емоційному, не знаю, як навіть правильно описати. Тому що було видно, що більшість людей — не підтримує. Просто ніхто нічого не може вдіяти", — згадує життя в окупованому Луганську чоловік.
У перші місяці повномасштабного вторгнення брат загинув, розповідає боєць. Він служив у штурмовій бригаді.
"Починаючи з 2014 року, з приходом так званого "російського миру", моє життя кардинально змінилося, і це зруйнувало мої найкращі роки. В цьому моя мотивація. Другий мотив — це загибель брата в перші два місяці вторгнення", — говорить боєць.
"Інвок" згадує, спочатку був у розвідці, працював з дронами, потім його перевели на великі ударні безпілотники.
"Відразу вийшло так, що поставили на великі ударні дрони, такі як "Кажан", "Вампір". І вже понад рік я працюю з цими "птахами", — каже "Інвок".
Чоловік говорить: мріє повернутися в рідний український Луганськ.
"Це моя мала Батьківщина, я там народився, я там виріс. Народився я в Україні, в українському Луганську. Тому, звісно, я хотів би повернутися. Якби там був прапор України, то — звісно.".
"Мрію, щоб закінчилася війна. І щоби росіяни понесли належне покарання. Тобто цілком і повністю там немає невинних. Я вважаю, якщо ти себе якось огородив і сказав: "це не моє, я поза політикою", як вони люблять казати: у будь-якому разі це — твоя країна. І твоя мовчанка — це твоя згода на все, що відбувається", — вважає боєць.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
