Маріупольці Валентина та Петро Гайдар живуть разом понад 50 років. Вперше за цей час подружжя розлучили бойові дії. Петро перебував у місті понад два місяці. Валентина чекала на нього в столиці. Як Петро врятувався із охопленої вогнем квартири під час обстрілу Маріуполя й які вірші Валентина присвячує рідному місту — Суспільне розповідає історію переселенців.
Все життя жінка пише вірші. За цей рік переважно — про Маріуполь та Україну.
Поезія допомагає Валентині впоратись з переживаннями.
Маріуполь — руїни, пам'ять серця вібрує.
Маріуполь, знай, країна тебе відбудує.
То чекайте стражденні, сонце зійде всім знов,
І постане між вами нескорений "Азов",
Всі живі та полеглі, що боролись за вас.
Приєднай Україна по кордонах Донбас.
До вторгнення Валентина поїхала відвідати онука в Київ, а чоловік Петро залишився сам у місті та пробув там до травня, поки їх квартира не згоріла.
"Дуже гучні постріли були щохвилини, щосекунди... Спочатку загорівся один під’їзд, потім вогонь перекинувся на інший. А в 11 часов вечора загорілася моя квартира, але я не міг вийти, бо заклинило двері. Дуже багато диму було, і в коридорі палав вогонь. Потім я закричав, коли хлопці бігли: вдарите ногою по дверях — не можу вийти! Хтось ударив — і я вискочив. У мене друг в приватному секторі, я до нього пішов. Кажу йому: "Вася, в мене все згоріло". Він каже: "Заходь". Дуже важко було перші дні без води. За водою ми займали чергу, кожен день записувалися і так добували цю воду”, — згадує Петро.
З речей, каже Валентина, залишилося небагато, тільки старі фотографії, що були у доньки в столиці.
До війни, розповідає Валентина, писала вірші про хороше життя.
Пара познайомилась, коли Петру було 12, а Валентині сім років. Жінка й досі пам’ятає перший вірш, який написала своєму майбутньому чоловіку.
Про те, що Валентина присвячує Петру вірші, чоловік дізнався під час служби в армії. Тоді ж зрозумів, що вона — його доля.
Подружжя чи не щодня згадує свій дім.
“Ми у Маріуполі накривали столи, варили страви. Діти у нас — у вишиванках, україномовні, дуже гарна мова у дітей”, — каже Валентина.
Разом подружжя вже 53 роки, мають двох доньок та онуків. У Валентини близько 700 віршів, вона мріє, що колись надрукує власну збірку.
Читайте також
Російські окупанти продовжують демонтувати Маріупольський театр, на який торік скинули бомбу
"Вчителів в окопи". У Маріуполі викладачів, які отримали паспорт РФ, мобілізують — міськрада
В центрі Праги влаштували акцію пам'яті за загиблими в Маріуполі та Бучі
Від початку російської окупації у Маріуполі поховано не менше 25 тисяч людей — радник мера
У Маріуполі окупанти знесли близько трьох сотень багатоповерхівок
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
