"Я бачив, як з моєї квартири вели вогонь по Азовсталі" — маріуполець, який жив у будинку на вулиці Ломізова

"Я бачив, як з моєї квартири вели вогонь по Азовсталі" — маріуполець, який жив у будинку на вулиці Ломізова

Ексклюзивно
"Я бачив, як з моєї квартири вели вогонь по Азовсталі" — маріуполець, який жив у будинку на вулиці Ломізова
Переселенець з Маріуполя Олександр Павлюченко та будинок на вулиці Ломізова, 17, в якому він жив. Колаж: Суспільне Донбас

"Ще один символ руського миру" — так назвали руїни будинку в Маріуполі по вулиці Ломізова, 17 користувачі соцмереж. Фотографію цього будинку у Маріуполі одним з перших опублікував журналіст Денис Казанський. Лиш його постом поділились понад 700 разів. Суспільне відшукало жителя цього будинку. Маріуполець Олександр Павлюченко жив на 11-му поверху. Згадує: з вікон було видно море. А потім у сюжеті російського телебачення він впізнав свою квартиру — з неї вели вогонь по Азовсталі.

Про будинок, зруйноване місто та втрачене життя маріуполець розказав Суспільному. Далі — пряма мова.

"З моїх вікон було видно море"

Я родом з Маріуполя. Цей будинок був побудований ще комбінатом Азовсталь у 2006 році. Я купив там квартиру у 2007 році. Гарна пропозиція, близько від роботи, новий будинок. Консьєрж, власна опалювальна станція, трансформаторна станція — дуже комфортне місце. Це був чотирнадцятиповерховий будинок. До роботи було зручно: на машині десь півтори хвилини їхати, а пішки 12-15 хвилин.

"Я бачив, як з моєї квартири вели вогонь по Азовсталі" — маріуполець, який жив у будинку на вулиці Ломізова
Такий вигляд мав будинок у Маріуполі на вулиці Ломізова, 17. Фото: Інна Савєлєва для svoi.city.

На початку в будинку жили тільки працівники комбінату. Багато було молодих сімей з комбінату. А останнім часом, мабуть, менше половини жильців залишилось з тих, хто працював на комбінаті.

В будинку оселились багато молоді, молодих пар з дітьми. Я жив на 11 поверсі — вид на море. Кожен день, коли прокидався, дивився: як воно там, яка погода на морі.

В мене була двокімнатна квартира. Я купував її із чорновим оздобленням, тому все робив, як то кажуть, для себе, за своїм якимось [планом], з душею. Меблі, кухонну техніку та інше підбирав якісні. Останні роки зі мною жив син.

"В мене біль на серці: на місці будинку — гора сміття"

Війну я у цьому будинку не зустрів, я був у Києві на той час. Останні півтора року я працював у київському центральному холдингу, був директором з виробництва.

"Я бачив, як з моєї квартири вели вогонь по Азовсталі" — маріуполець, який жив у будинку на вулиці Ломізова
Переселенець з Маріуполя Олександр Павлюченко. Фото: Суспільне Донбас

В окупацію я не потрапив. Як руйнується мій будинок, не бачив. Руйнацію дому у соцмережах побачив. У мене сестра та мама у Маріуполі лишалися на той момент. Сестра з’їздила, поскидала мені фото та відео руйнації.

Потім я побачив в інтернеті фото з російського каналу РТ зі своєї квартири, прямо з моєї квартири. Вони там знімали, як вони штурмують Азовсталь, як вони там стріляють по азовцям на Азовсталі.

Розлютився, бо бачу: з тих речей, що в мене були, практично нічого не осталось. Я лиш по ліжку визначив, що це моя квартира. По двері, по ліжку і по арці, що в мене була збудована між передпокоєм та залом.

Там є відео з залу, де вже нічого нема. В мене домашній кінотеатр був, ще гарні меблі, диван кутовий. Побачив, що нічого вже не залишилось…

За моїм спостереженням, це відео десь у кінці квітня знімали, коли захисники ще були на Азовсталі, і дім тоді був частково зруйнований. Я так гадаю, що потім там були ще авіаудари — авіабомба прилетіла. Будинок з одного під’їзду, і одну частину було повністю зруйновано.

"Я бачив, як з моєї квартири вели вогонь по Азовсталі" — маріуполець, який жив у будинку на вулиці Ломізова
Маріуполь, вул. Ломізова, 17, зруйнований окупантами будинок. Фото з Facebook Дениса Казанського, оприлюднене 26 січня 2023 року.

Я не скажу, що мені дуже приємно, коли це десь постять. Біль на серці є, коли бачиш це все. І ви ж розумієте, от на цій фотографії, де одна колона залишилась від дома, вже там нічого не залишилось... Тобто гора сміття на місці мого будинку.

"Там руйнують ціле місто і приховують смерті людей"

І це не єдиний будинок, який там знесли — весь мікрорайон знесли. Поруч жодного цілого будинку не залишилось, усі будинки, що були поруч, — усі зруйновані вщент. Нічого не залишилось. Були і дев’ятиповерхові, і п’ятиповерхові будинки, багато їх було, десь 40-50 домів, — і усі зруйновані.

Скоріше за все, немає ані сил, ані бажання щось відновити. А по-друге, вони приховують злочини, які були скоєні у Маріуполі. Багато людей, яких просто поховали під цими будинками.

Не тільки один мій будинок по Ламізова, 17 в такому стані. Будинок моєї мами (вона вже виїхала до Німеччини), який десь за два кілометри від мого, був трохи у кращому стані. Але вже попередили: все, будуть зносити і їхній будинок. Там руйнується ціле місто.

Читайте також про окупацію Маріуполя

Фільм "20 днів у Маріуполі" – це можливість залишити в історії військові злочини, які вчинила Росія в Україні

"Вони могли пальнути з гвинтівки". Акторка з Маріуполя розповіла про росіян та українських лікарів в окупованому місті

Брат зник безвісти. Розповідь маріупольки, яка евакуювалася з міста у вересні

Що відомо про нового "мера" окупованого Маріуполя Олега Моргуна і навіщо його призначили

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

На початок