Леонід евакуювався з прифронтової Миколаївки на Донеччині разом з дружиною, матір’ю і псом породи французький бульдог Борисом. Розказує: у рідному місті через обстріли вони втратили квартиру, в останні місяці жили в приватному будинку — без електрики, водопостачання та газу. Їжу готували на вулиці, на туристичних пічках. Як розповів Суспільне Донбас начальник Миколаївської міської військової адміністрації Володимир Проскунін, у Миколаївці на Донеччині залишаються більш як 700 людей, заїзд евакуаційників-волонтерів ускладнений. Як виїжджала родина — в матеріалі Суспільне Донбас.
На телефоні Леонід показує відео руйнувань у рідному місті.
“Це у нас “безрозмірний” будинок, внизу міста, він — під постійними обстрілами, туди летять і КАБи, і міни, і ракети. Ось горить, горить все. А ось це квартира, яку рознесло. Так, в один момент рознесло. Тому що встиг (з речей — ред.), трішки, — те і взяв”, — розповідає евакуйований з Миколаївки Леонід.
За словами чоловіка, після масованих ударів наприкінці травня місто зазнало значних руйнувань.
“Жахливо. Дороги засипані цеглою, будинків немає. Усе стерто. 28-го травня розбили практично все… КАБи скинули. Ну а ви знаєте, що таке КАБи — усе порозбивало”, — говорить Леонід.
Під час одного з обстрілів він перебував удома.
“У мене є квартира і садиба. Пішов кота годувати. І — привалило. Виходить, я вижив. Кіт — помер”, — згадує чоловік.
Разом із родиною Леонід евакуював і трирічного французького бульдога Бориса.
“Де він узявся? Спадок. Комусь квартири, машини, нам — собака. Так вийшло. І ось із нами й живе. Вибух — він одразу гавкає і біжить у той бік, гавкає, одразу чути. Він завжди якось так: вибух — і він гавкає на всю силу.”, — розповідає Леонід.
Чоловікові 59 років, каже: довгий час родина не наважувалася на евакуацію через його матір, яка не хотіла залишати дім.
“Мамка тримала, каже: “Не можу, не хочу виїжджати”. А потім захотіла. Дружина замовила евакуацію. Слава Богу, її витягнула звідти”, — говорить Леонід.
Мати чоловіка Ганна згадує, як родина жила без комунальних вигод після руйнування інфраструктури.
“На вулиці готували, а потім от купили такі маленькі газові пічечки. І все”, — розповідає евакуйована з Миколаївки Ганна.
Також жінка пригадує один із російських ударів по місту.
“Я стояла на сходовому майданчику, цей приліт був такий сильний, що мені здавалося, що в мене відривається голова. Ось такий жахливий приліт був. Коротше кажучи, нічого не залишилося. Нічого не залишилося після ось цього такого жахливого прильоту”, — говорить Ганна.
За її словами, після обстрілів цілий квартал був зруйнований.
“Будинок наш рознесло. Його немає. Немає… І сьомого будинку немає, і п’ятого будинку немає, і третього будинку немає. Все рознесло. Нічого немає. Залишилися ми, як бомжі”, — каже Ганна.
На 5 червня, за даними начальника Миколаївської МВА, у місті лишались 709 людей. У вересні 2025-го року тут жили більш як чотири тисячі. До повномасштабного вторгнення у Миколаївці жили більш як 15 600 людей.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією “Незалежні регіональні видавці України”, є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
