Тисячу буханок хліба благодійники фонду «Місія подих надії» щотижня привозять жителям Дружківки. Хліб випікають самі та розвозять у прифронтові населені пункти. Окрім гуманітарної допомоги, вивозять з прифронтових населених пунктів й місцевих жителів. Як допомагають місцевим — у репортажі.
1000 буханців і 24 КАБи
Благодійники фонду "Місія подих надії" випікають хліб для жителів прифронтових територій. Цього разу, розповідає представник фонду Владислав Їжак, везуть 1000 буханок для жителів Дружківки.
Владислав Їжак дорогою в місто розповідає, окрім видачі хліба, планують евакуацію місцевих жителів. Шлях проходить повз спалені російськими безпілотниками авто, також місто потерпає від ударів авіабомб, додає Владислав.
"Дуже обстрілюють КАБами, були такі дні, що прилітало 24 КАБи за один день до обіду. Бувало, що тихіше. Дуже багато дронів"
Місцеві жителі знають день, коли видають хліб. Переселенка з Костянтинівки Наталя розповідає: пришла за буханцем, бо хоче зекономити.
"Я знімаю квартиру, пенсія невелика, а плачу три з половиною за квартиру", — пояснює жінка.
Місцева Тетяна також прийшла по хліб.
"Гроші то є, на базарі є хліб, а так, більше ніде купити. Більше магазинів немає", — говорить Тетяна.
Після видачі хлібин Владислав їде на евакуацію: забирає подружжя та кішку.
Лілія та 40 котів
Догою містом із евакуаційним авто кореспондентка Суспільне Донбас зустрічає місцеву Лілію. Жінка розповідає: виїжджати з міста, попри обстріли та складну гуманітарну ситуацію, не планує. Зокрема і тому, що опікується 40-ма котами — підгодовує тварин, що живуть на вулиці.
"Всіх покидали. А я кого люблю, того не зраджую. Я волонтер. Знають, де я ходжу, де я годую, там і кидають. У мене залишився корм, мені допомагають, сюди іноді виносять їжу. Я ділю на всіх, варю. Он вже по голосу сходяться, їсти їм треба".
Воду, додає Лілія, нині набирає в колодязях — доступна з цього району свердловина не працює: немає електроенергії.
На питання про виїзд з небезпечного міста відповідає: "Я цю ситуацію розглядала, знаю, тому одна надія на Бога, в душі тривога".
Дві заявки на евакуацію
Владислав мав також забрати чоловіка — за заявкою на евакуацію. Доводиться шукати та гукати біля будинку, адже зв’язку в місту немає. Однак чоловіка Владислав не знайшов, потім розказав, як з'ясувалося, він виїхав вчора та забув попередити волонтера.
"Переважно родичі виїхали за кордон, вони знаходять волонтерські організації та терміново замовляють евакуацію своїх родичів. А родичі не хочуть виїжджати. «Хто вам сказав, що ми виїжджаємо?». Оце теж найбільше прикро, звісно".
Родину Владислав вивіз до Краматорська. Чоловік Євген пояснює: в місті лишалися через роботу та надію.
"Дружина працювала, а так чекали, думали може все скоро скінчиться", — каже чоловік та додає далі поїдуть в Рівненську область до родичів.
Владислав Їжак розповідає: людей закликають евакуюватися постійно. Повідомляють про можливість всіма доступними способами.
"У нас є гаряча лінія нашої організації. У нас є флаєри, які ми роздаємо в «пунктах незламності» та просто перехожим людям, ділимося з ними своїми особистими номерами. Сарафанне радіо ще ніхто не скасовував", — говорить Владислав.
Даними, що повідомляли Суспільне Донбас у Головному управлінні ДСНС України в Донецькій області на 13 травня, у місті залишалися понад шість тисяч людей.
Зателефонувати щодо евакуації до благодійного фонду "Місія Подих Надії" можна за телефоном: +380 75 929 00 65.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією “Незалежні регіональні видавці України”, є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки.
