Сьомий депутат-мажоритарник від Донеччини втратив мандат у Верховній Раді — це Федір Христенко. Його обрали на позачергових парламентських виборах у липні 2019 року по 46 виборчому округу(Лиман, Бахмут та частина Бахмутського району) від партії забороненої нині "ОПЗЖ". Христенко втратив мандат через судовий вирок. Наразі Донеччина — регіон, де найбільше округів залишились без представників в парламенті, сказав Суспільне Донбас аналітик та головний редактор руху "Чесно" Олександр Саліженко. Як в такому випадку бути виборцям — читайте пояснення.
Про те, що Федор Хистенко втратив депутатський мандат через судовий вирок, Суспільне Донбас повідомили в апараті Верховної Ради України у відповідь на запит.
"Повноваження народного депутата України Христенка Федора Володимировича достроково припинені 03.02.2026 відповідно до пункту 2 частини другої статті 81 Конституції України – у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду", — йдеться у відповіді.
У апараті ВР додали: відповідно до частини 5 статті 81 Конституції України народний депутат припиняє свої повноваження у день набрання законної сили рішення суду.
Водночас на сайті Центральної виборчої комісії опублікована інформація, що Христенко втратив мандат з 3 січня 2026 року.
Про підозру Христенку у липні 2025 року повідомила СБУ. Оголосили її заочно. Йому інкримінували державну зраду та зловживання впливом. За даними слідства, його ще за часів президента Януковича завербувало ФСБ, і він мав тісні контакти зі “смотрящим” часів Януковича Юрієм Іванющенком, відомим як “Юра Єнакієвський” та кримінальним авторитетом та колаборантом з Горлівки Арменом Саркісяном (Армен ГорлівськийВін загинув від вибуху в одному з елітних московських житлових комплексів у лютому 2025 року.).
Також в СБУ вважали, що Христенко мав вплив на детективів НАБУ через Руслана Магамедрасулова та Олександра Скомарова.
У грудні 2025 року стало відомо, що Печерський районний суд Києва затвердив угоду про визнання вини Христенком. Засідання було закрите, коли саме вона була затверджена, та яке покарання отримав колишній нардеп, ані суд, ані Офіс генпрокурора не повідомляли. Адвокат Христенка Валерій Буняк відмовився коментувати вирок Христенку.
Христенко став першим народним депутатом, який втратив мандат через вирок суду, але не єдиний.
Сім виборчих округів Донеччини не мають представництва. Що робити виборцям
У липні 2019 року під час позачергових парламентських виборів на Донеччині дільниці відкрились на 12 виборчих округах. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в України семеро народних депутатів, які були обрані на мажоритарних округах Донеччини, втратили мандати. Окрім Христенка, це:
- Дмитро Лубінець, який обрався по 60 виборчому округу, 1 липня 2022 року написав заяву про складання повноважень;
- Вадим Новинський, який обрався по 57 виборчому округу, 8 липня 2022 року написав заяву про складання повноважень;
- Андрій Аксьонов, який обирався по 50 виборчому округу, 13 січня 2023 року написав заяву про складання повноважень;
- Юрій Солод, який обирався по 47 виборчому округу, 24 лютого 2023 року написав заяву про складання повноважень;
- Максим Єфімов, який обирався по 48 виборчому округу, 8 грудня 2023 року написав заяву про складання повноважень
- Володимир Мороз, який обирався по 59 виборчому округу, помер 21 квітня 2025 року.
Донеччину у Верховній Раді зараз представляють пʼять народних депутатів-мажоритарників.
Зараз законних механізмів, які б дозволили провести довибори на цих округах, сказав у коментарі Суспільне Донбас парламентський аналітик та головний редактор руху "Чесно" Олександр Саліженко.
"Ще у 2022 році, в травні ЦВК (Центральна виборча комісія — ред.) опублікувала роз'яснення про те, що будь-які форми виборів заборонені на час дії воєнного стану, в тому числі і довибори на мажоритарних округах", — нагадав Саліженко.
Аналітик зазначив, що на сьогодні Донеччина — це той регіон, де найбільше округів залишились без представників в парламенті.
"Донеччина, це, на жаль, наймасовіше з областей, де така кількість мажоритарних округів не представлена. Така проблем не поодинока зараз в парламенті. Але на Донеччині ситуація справді найскладніша, тому що більша частина території окупована, найбільша частина непредставлених округів. І, я думаю, ситуація, як би її не пробувати змінити, вона, на жаль, не зміниться, поки не буде скасовано воєнний стан, не проведуть нові парламентські вибори. Лише це змінить ситуацію", — сказав він.
Виборці, чиї округи залишились без представництва в парламенті, за словами Саліженко, мають право звертатись до інших народних депутатів.
"Виборці можуть звертатися до інших мажоритарників і до будь-яких політичних партій, які є в парламенті. Тому що виборці ж голосували не лише за депутата, вони голосували за партію. Це може бути "Слуга Народу", Європейська Солідарність, "Батьківщина", "Голос" і так далі", — пояснив він.
Контакти депутатів можна знайти на сайті Верховної Ради. Але, як зазначив аналітик, під час воєнного стану комунікація між виборцями та депутатами значно ускладнилась.
"Наскільки це буде ефективно, це вже інше питання. Рух "Чесно" торік досліджував, як може звичайна людина через офіційні контакти, які є на сайті Верховної Ради, звернутися до депутатів. Ми написали всім депутатам листи на пошту і перевірили, хто з них відкрив, ми поставили спеціальний трекер. І, на жаль, статистика не зовсім втішна, тому що відкривають не так багато. Є навіть частина депутатів, в яких пошта переповнена. Це значить, що вони туди взагалі не заходять. Зараз, очевидно, найбільш популярний і простіший спосіб — це соціальні мережі. Тут, звісно, теж немає гарантій, що депутат відповість або його помічник. Але все одно більше шансів, ніж писати на пошту і чекати, чи прийде відповідь", — розказав аналітик.
