Мозаїки Костянтинівки на Донеччині: радянщина чи історична спадщина

У Костянтинівці армія РФ руйнує мозаїки — масштабні монументальні панно на житлових будинках, які були створені у 1970–80-х роках. Чотири з них 2019 року офіційно внесені до обласного переліку об'єктів культурної спадщини Донецької області. Про їхню історію та зв'язок із містом Суспільне Донбас розповіла директорка міського краєзнавчого музею Рита Карпова.

Скло з Костянтинівки — в кожній мозаїці

За словами Рити Карпової, вісім будинків у Костянтинівці прикрашені мозаїками. Сюжети панно — космос, авіація, підкорення всесвіту — невипадкові, розповідає директорка краєзнавчого музею. Вони прямо пов'язані з містом і його колись головним підприємством — заводом "Автоскло".

На панно "Підкорювачам космосу слава!" розташовані елементи, які пов’язані з космосом: ракета — готова до старту, планета Земля з орбітами ракет, кольоровий фон у вигляді Галактики, елементи супутника. У мозаїці домінує синьо-блакитно-коричневий колір. 24 ОМБр ім. короля Данила/Facebook

На всіх восьми мозаїках, за її спостереженнями, повторюється один елемент — концентричні кола, схожі на ілюмінатори.

"У Костянтинівці у 1981 році до річниці з дня першого польоту людини в космос будинки по міському бульвару вирішили прикрасити мозаїчним панно. В історії всіх восьми мозаїк лежить праця наших людей, костянтинівців, які працювали на заводі "Автоскло". Вони виготовляли скло для ілюмінаторів літаків і космічних кораблів — і ця праця зафіксована на стінах будинків", — каже Карпова.

На мозаїці "Перша людина в космосі" зображений портрет Гагаріна у шоломі скафандра в отворі ілюмінатора на тлі блакитного кола планети Земля з природними супутниками. А ліворуч і праворуч зображені фігури науковців з науково-дослідницького інституту "Автоскло", які займались розробкою унікальних матеріалів і виробів з них. Фото надала Рита Карпова

Як приклад директорка краєзнавчого музею називає зображення на будинку 33 по бульвару Космонавтів — вантажно-пасажирський літак "Руслан". У його створенні використовувалось зокрема костянтинівське скло.

Місце для мозаїк — це ще один символічний зв'язок з містом, пояснює Рита Карпова. До 1960-х років у тому районі розташовувався аероклуб і льотні смуги. У 1930-х — діяла льотнопланерна школа, де молодь після змін на заводах опановувала авіаційні професії.

У композиції мозаїки у центрі кола, що символізує ілюмінатор, зображені двоє льотчиків-космонавтів, чоловіка і жінку. Вони тиснуть один одному руки під час польоту у космічній невагомості. 24 ОМБр ім. короля Данила/Facebook

"Під час німецької окупації там були льотні смуги, які використовувались німецькими літаками, потім радянськими військами. Коли в 60–70-х роках ліва частина міста почала забудовуватись, потреба в злітних смугах відпала. Виросли п'яти- та дев'ятиповерхівки — і виник бульвар Космонавтів. Це все одна нитка", — зазначила директорка.

Хто автори костянтинівських мозаїк

Карповій вдалося встановити авторів чотирьох мозаїк на бульварі Космонавтів. Це художники-монументалісти Євген Орліков, Віталій Миронов та Олександр Газовський.

"Я спілкувалася з Орліковим електронною поштою. Він розповів, що ідея зобразити космонавтів у Костянтинівці належала Віталію Миронову і була затверджена на художній раді у Києві у 1980 році. Смальту отримували у спеціальних брикетах з Лисичанського скляного заводу. На шматочки кололи самотужки. Працювали вручну, на звичайних лісах. Робота зайняла майже рік", — розповідає директорка музею.

Костянтинівські мозаїки — це один з прикладів українського монументально-декоративного мистецтва початку 80-х років ХХ ст. Фото надала Рита Карпова

За її словами, саме встановлення авторства дозволило 2019 року внести чотири мозаїки до обласного переліку культурної спадщини. Авторство ще чотирьох панно по вулиці Степана Бандери (колишня Леваневського) невідоме — без цього наукова документація неможлива.

"Вони дуже різняться технікою виконання, матеріалом, художньою рукою — почерком. У мене немає інформації, хто були автори тих чотирьох мозаїк. А для того, щоб внести, треба робити наукову документацію, досліджувати, мати, щонайменше автора та назви", — пояснила краєзнавиця.

Мозаїка на будинку у Костянтинівці. 24 ОМБр ім. короля Данила/Facebook

Мозаїки в Костянтинівці: радянщина чи історична спадщина

Як розповіла директорка музею, вона свідчила у поліції щодо руйнувань культурних пам'яток міста, зокрема й мозаїк.

Мозаїки Костянтинівки: як російська армія руйнує монументальні пам’ятки міста

Зруйновані мозаїки в Костянтинівці. Донецька область. 24 ОМБр ім. короля Данила/Facebook

"Як казала молода мистецтвознавиця, що досліджує культурну спадщину радянського періоду, зокрема монументальне мистецтво та мозаїки Євгенія Моляр: «Якщо ми перестанемо бачити в радянських мозаїках пропаганду, то ми там побачимо їхню красу». Хай вони і залишилися лише на фотографіях. Спакувати їх, як музей, і вивезли у більш безпечні регіони України ми ж не зможемо", — каже Рита Карпова.

Мазаїки в Костянтинівці на будинках по бульвару Космонавтів. 24 ОМБр ім. короля Данила/Facebook

Світлини пошкоджених від боїв зі місто мозаїк на фасадах будинків Костянтинівки, які обстрілами руйнують росіяни, показала 24 окрема механізована бригада ім. короля Данила на початку березня.

"Їх створювали в минулому столітті як інструмент радянської пропаганди — про індустріалізацію, "космічну велич", людину праці. Ідеологія, закладена в бетон", — зазначили у бригаді.

Після розпаду СРСР ці панно втратили політичний зміст, але залишилися частиною міського ландшафту — впізнаваними візуальними маркерами. Демонтувати чи евакуювати їх неможливо: вони вмуровані в стіни й руйнуються разом із будинками під обстрілами", — йдеться у дописі.

У мозаїках закодована розповідь про костянтинівців-склоробів, робітників заводу та науковців НДІ "Автоскло", що працювали на оборонно-промисловий комплекс зокрема над виготовленням скла товстих номіналів, що використовувалось для заготовок ілюмінаторів. Костянтинівка, Донецька область. 24 ОМБр ім. короля Данила/Facebook

Читати ще