22 людини у Краматорську мають соціальних опікунів, роботу яких фінансують благодійники. За проєктом громадської організації "Фонд розвитку громади" допомогу отримують самотні літні люди, пенсіонери, люди з інвалідністю — ті, кому важко пересуватися, виходити на вулицю. Опікуни навідують своїх підопічних двічі на тиждень та виконують їхні прохання: купити продукти чи ліки, сплатити за комунальні послуги, допомогти по господарству. В яких умовах у прифронтовому місті опинились люди похилого віку та якої підтримки потребують — дізнавалося Суспільне Донбас.
Наталя Ткаленко — соціальна опікунка. Серед її підопічних — Ніна Михайлівна, яка понад місяць тому поховала чоловіка.
"В той день, коли він помер, ми мали їхати в Пенсійний фонд. Я їй телефоную і кажу: 'Наталю, вже його нема. Вона мені й хліб приносить, коли видають. Нема хліба — тоді в магазин. Вона мене дуже підтримує, особливо в такий час", — говорить Ніна.
Купити продукти чи ліки, заплатити за комунальні послуги, забрати посилку — це найчастіші прохання від її підопічних, розповідає Наталя. Також, додає, вони дуже цінують спілкування, адже майже всі — самотні.
"Якщо комусь треба щось прибрати по хаті — я теж не відмовляю. У мене буває можливість домовитись з партнерами, якусь "гуманітарку" мені дають. Я перед Новим роком бабусям розвезла коробочки з "гуманітаркою" — продукти. Якщо десь виходить якісь речі взяти теж з "гуманітарки" — не кожна бабуся з маленької пенсії може купити собі річ", — каже соціальна опікунка Наталя Ткаленко.
Для кожної з її одинадцяти підопічних є графік візитів — двічі на тиждень.
"Я їм також дзвоню, крім цього. Спитати: чи щось потрібно. Якщо буває у нас дуже гучно, небезпечно десь мені йти, я дзвоню телефоном, дізнаюсь — як бабуся себе почуває, здоров'я у неї як, є що поїсти", — говорить Наталя Ткаленко.
Ще одна підопічна Наталі — 75-річна Надія Сергіївна. Жінка ходить з палицями або з ходунками.
"Я інколи попрошу скупитися. Це коли гроші дозволяють, бо пенсія невелика, а ціни які. Але нічого, виживемо. Аби вже не стріляли", — посміхається Надія.
Отримує допомогу і Зоя Василівна, яка в жовтні 2025 року переїхала з Костянтинівки. Її відвідує опікунка Тетяна Ступка.
"Видавили — вибухами, обстрілами. Всі вікна вибиті, двері вибиті. Я вже не кажу, що все зіпсоване. Трималася до останнього. Я дуже боялася опинитись одна в чужому місті, де я нікого не знаю. Мені запропонували соціального працівника. Я не відмовилась, бо не завжди можу сходити в магазин, аптеку", — говорить Зоя.
"Я дуже не очікувала у своєму житті, що мені доведеться спілкуватись з людьми різного поважного віку, з різними характерами. Але мені пощастило, що всі, з ким я спілкуюсь, добрі, чуйні та з гарним почуттям гумору", — ділиться соціальна опікунка Тетяна Ступка.
Наразі таку допомогу у Краматорську надають дві опікунки, які мають 22 підопічних. Людей, яким потрібне опікунство, знаходять через місцеву владу. Минулого року в подібних проєктах працювали п'ятеро опікунів. Допомогу отримали 134 людини.
Громадська організація "Фонд розвитку громади" у цьому проєкті має партнерів — це Міжнародний комітет порятунку та Шведське агентство з питань міжнародного розвитку і співробітництва.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
“Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією “Незалежні регіональні видавці України”, що є частиною програми Voices of Ukraine, що входить до програми SAFE, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Проєкт Voices of Ukraine реалізується в межах Hannah Arendt Initiative. Проєкт не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить винятково погляди та інформацію, отриману редакцією.”
