Перенести стелу на в'їзді в Донецьку область та забезпечити її меморіалізацію у зв’язку із загрозою знищення — таку петицію опубліковали на сайті електронних петицій 14 жовтня. За три дні петиція набрала 5 398 голосів з 25 тисяч необхідних до розгляду. До кінця збору підписів залишилось 89 днів.
Про значення стели, чому важливо її зберегти та як це можна юридично зробити — у "Суспільне. Студія" 17 жовтня говорили з ветераном та громадським діячем Олегом Симорозом та експерткою проєкту "Мережа захисту національної спадщини" Катериною Чуєвою.
Стела з написом "Донецька область", про яку йдеться у зверненні, розташована на межі Донецької та Дніпропетровської областей.
"Стела з 2014 року стала символом опору та мужності українських військових і цивільних. На ній залишали написи військові, волонтери та жителі, що зробило її важливим історичним артефактом сучасної війни, що зберігає історію як живих, так і полеглих захисників та захисниць. Наразі стела під загрозою знищення внаслідок постійних обстрілів російських військ та можливого просування лінії фронту. У разі цього буде втрачено значний елемент культурної та історичної спадщини, пов’язаної з подіями російсько-української війни", — йдеться у петиції.
Авторка петиції Оксана Андрусяк у своєму пропонує:
- ініціювати переміщення стели до безпечного місця на території, контрольованій Україною (наприклад, у тилову область або до музею сучасної війни),
- надати об’єкту статус пам’ятки історії та культури національного значення,
- забезпечити її подальшу меморіалізацію як символу боротьби та стійкості українського народу.
Ветеран ЗСУ, громадський діяч Олег Симороз говорить: підтримує ідею перевезти стелу.
"Я як український ветеран, багато військових, цивільних, волонтерів підтримують, щоб це місце збереглося. Воно реально символічне. Воно є в картинах, люди собі татуювання б'ють з цим. У багатьох людей схід був першим місцем у бойових діях, це перший приїзд на схід. Те місце, куди люди будуть приходити. Хотілося, щоб воно збереглося, тому що, на жаль, лінія фронту просувається", — каже Олег Симороз.
"Особисто для мене — це дорога, ворота, на жаль, подальшому в пекло, на схід, у бойові дії. Але це такі приємні спогади, таке якесь сакральне місце, гарне, в українських тонах Донецька область. Ти розумієш, куди ти і для чого їдеш, коли в'їжджаєш в Донецьку область. Великий символізм, багато підрозділів залишали тут свої патчи, і пропори. Це великий символізм для нас, що саме Донецька область, це є символом українського опору на сході України, є символом взагалі України в Донецькій області. Це для нас дуже важлива річ".
За його словами, дрони, артилерія поки не активно, але вже добивають до цього місця.
"Це вже нехороші дзвіночки, які говорять про те, що ми ризикуємо втратити це місце. Воно з архітектурної точки зору, з точки зору символізму, несе дуже багато для нашого війська, для наших сил оборони. Це наша культурна спадщина уже. Взагалі не дуже багато таких міст в Донецькій області. На жаль, фотографії з цього місця або підписи були останніми в житті. Остання гарна фотографія, портрет, де людина посміхалася, була на цьому місці. Потім через якийсь час він поклав життя за Україну, мабуть, це головна причина, чому це місце треба зберегти. Не треба чекати 25 тисяч підписів, бо кожним днем ситуація для перенесення цієї стели не покращується", — додає Олег Симороз.
На думку Олега Симороза, кращим місцем для перенесення стели Донеччини є Київ.
"Ховати її не треба. Я думаю, що в Києві, банально через те, що столиця. Ця стела має всеукраїнський масштаб. Відповідно, треба зробити так, щоб її відвідувало якомога більше людей. У мене, як у киянина, ідей багато. І від оглядового місця на схилах Дніпра. Я думаю, якась паркова зона в центральній частині міста Києва. Сама-то ця стела, ну вона прям дуже велика. Також треба подумати ще про її захист, це таке місце, куди росіяни можуть і ракети запустити", — поділився він думками.
Експертка проєкту "Мережа захисту національної спадщини" Катерина Чуєва нагадала: Україна має величезну кількість втрачених об'єктів для української новітньої історії.
"Петиції в будь-якому випадку дуже важливі. Вони відображають власний голос суспільства. Є потреба переміщення, оскільки в цій зоні ми розуміємо, що вона може бути знищена в будь-який момент. Оскільки це живе свідчення, і об'єкт великий, але перемістити його технічно можливо. Це непроста робота і потребує людей, коштів, але поки ще є, бодай, невеликий шанс, важливо це зробити", — переконана Катерина Чуєва.
За її словами, спочатку потрібно визначити статус стели.
"Мені здається, що музеїфікація, як музейного предмета була б, мабуть, найбільш доцільною. Документація на нього – це достатньо складний процес, він теж можливий, є органи охорони культурної спадщини, місцеві, які спочатку мають надати, наприклад, цій стелі статус щойно виявленого об'єкта, але, ймовірно, він міг би стати наразі принаймні музейним об'єктом", — пояснює експертка проєкту "Мережа захисту національної спадщини".
"Потрібно проговорити з ОВА, управлінням культури Донеччини, з музеєм України, який ще офіційно у нас називається музеєм історії України в Другій світовій війні, національним музеєм. Він зараз переформатовує свою місію і задачі. Можливо, це місце, де стелу тимчасово прихистять. Вона потребує консервації для того, щоб зберегти, ті написи і не допустити їх руйнування. Мені здається, що як музейний предмет, це можна робити трошки швидше і простіше, ніж як об'єкт нерухомої спадщини. З юридичної точки зору, на мій погляд, взагалі не має бути проблеми. Наша задача: визначити цей алгоритм, але задача всіх державних органів зробити цей алгоритм максимально простим і таким, який можна застосувати без зайвих перешкод".
Чим відома стела, яка розташована на в'їзді у Донецьку область
На стелі та літерах, військові залишають написи, автографи та послання.
У квітні 2024 року активісти зафарбовували стелу Донецької області, на якій військовослужбовці ЗСУ залишали свої підписи. Це сталося після того, як у березні 2024 року українські військові оновили стелу, прибрали там та встановили прапори підрозділів Сил оборони.
Дозвіл на перефарбування стели на в'їзді в Донецьку область не надавали, повідомили Суспільне у відповідь на офіційний запит у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області.
Перефарбування викликало хвилю незадоволених відгуків. А мітці взялися оцифровувати написи, аби зберегти їх для історії.
2 січня російські окупанти обстрілом зруйнували стелу на в'їзді у прифронтовий Покровськ. Тоді її за дні відновили комунальні служби. Про роботи із захисту стели Донеччини стало відомо 1 лютого.
Стела перебуває на балансі Служби відновлення та інфраструктури у Донецькій області.
В лютому 2025 року споруду накрили антидроновими сітками. Тоді ж ОВА писала, що "опрацьовує питання подальшого захисту та збереження стели".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
