14 березня в Україні відзначають День добровольця. Напередодні Суспільне поспілкувалось з військовослужбовцем із Костянтинівки, Геннадієм Попелюським. Чоловік у 2015-му пішов боронити країну, розповів про службу та про те, як живе зараз.
Геннадій Попелюський розповів Суспільному, що захищати Україну добровольцем вирішив у 2014-му році. Тоді чоловіку було 55 років. У військкоматі йому відмовили.
"Влітку спробував піти у військкомат. Але в той час жінка якась у куфайці сиділа, навіть гербів не було на військкоматі й записали в зошит. Я кажу — це не для "сепарів" звіт? Чоловік 18 було. Тобто добровольці були в Костянтинівці. Мене не брали просто за віком", — згадує Геннадій.

Служити пішов взимку 2015-го, каже чоловік. Був зв’язківцем, півтора року служив у Волновасі.
"Я тоді вже пішов до військкомату напролом. В основному ми займалися зв'язком, між бригадою і перешкоди створювали. Спеціально виїжджали під Докучаєвськ і помилкові переговори, плутали. Кілька разів сепаратисти намагалися наступати. Виїжджали на передову, розгортали КП для забезпечення зв’язку", — говорить доброволець.

За словами Геннадія, потому він півтора року, з бригадою, ніс службу в Авдіївці та кілька місяців під Зайцевим.
"Я розумію, що не всі можуть служити й не всім потрібно, але це наша країна, і неважливо хто ти. Я вважаю, наприклад, українець не обов'язково за національністю, людина живе в Україні — це українець", — каже чоловік.
Пішов зі служби у 2019-му, як виповнилося 60 років, пояснює Попелюський. Зараз службу продовжує нести його дружина Катерина. Подружжя переїхало за місто, живуть відлюдниками. Власноруч побудували хату в українському стилі, з дахом з очерету. Називають її етномаєтком Анатолійовича. Встановили сонячні панелі. До маєтку на екскурсії приїжджають люди.

Зводив будинок чоловік понад рік, барну стійку та сходинки сам випилював з дерева. Разом з дружиною наразі вирощують шипшину на продаж. Невдовзі планують облаштувати пасіку.