З 2008 року він був диджеєм, виступав на дискотеках і мріяв про великі фестивалі. У 2021 — став до лав Державної прикордонної служби України. Військовослужбовець на псевдо "Святий Патрік" з Луганщини повномасштабне вторгнення зустрів на кордоні — нині воює у складі артилерійського підрозділу бригади "Помста". Його історія від першої особи — про те, як змінюється людина на війні та чому мрія про open air — це не про розваги, а про повернення до нормального життя.
Зруйнована мрія:
як виступав на сцені з кращими диджеями
Я з Лисичанська Луганської області. З 2008 року займався музикою, був диджеєм. Їздив, виступав. Мав ціль в житті — дійти до найкращих, крутих фестивалів — на кшталт "Global Gathering UkraineGlobal Gathering Ukraine — це український етап британського танцювального фестивалю Global Gathering, який проходив з 2007 по 2014 рік на київському аеродромі "Чайка" .", "TomorrowlandTomorrowland — це один із найбільших і найвідоміших фестивалів електронної музики у світі, який щорічно проводиться в бельгійському місті Boom (територія De Schorre).". Була мрія, але, на жаль, у 2014 році її зруйнували.
Тоді ми проводили заходи у містах, дискотеки, open airМасовий захід на відкритому просторі, зазвичай просто неба. Це може бути: фестиваль (музичний, кіно, театр тощо), концерт, вечірка або рейв.. У Попасній, якої вже, на жаль, немає, відкривали фонтан. Було дуже круто. Коли грає музика, а десь недалеко ворог — це людей мотивувало, бо вони могли жити й відчувати круті моменти.
Я об'їздив майже всю Луганську область, був на Донеччині. У Сєвєродонецьку (нині Сіверськодонецьк — ред.) виступав з кращим на той час диджеєм України — Спартаком. Фестиваль проходив на турбазі "Клешня" — це був мій перший виступ з диджеєм такого рівня. Потім орендували приміщення — в Лисичанську був свій нічний клуб. Коли почався COVID-19, — довелося зачинитися.
У 2013 році, коли у компанії WargamingWargaming — це міжнародна компанія‑розробник і видавець відеоігор, заснована 2 серпня 1998 року в Мінську. Нині її головний офіс розташований у Нікосії (Кіпр)., з'явилося радіо "Wargaming FM", я вийшов на них і запропоновував свої сети. Вони їх транслювали. Хто грав у танки (онлайн-гра — ред.), той чув — мій сет грав на Білоруському радіо. Хто ж знав, що так буде? Добре, що Wargaming нормальна компанія й виїхала з тих дурнуватих країн.
Служба у ДПСУ:
як став прикордонником
У 2015 році я проходив службу в команді воєнізованої охорони. Був такий населений пункт, він зараз окупований — Лоскутівка за Лисичанськом. У 2021 — звідти перейшов у Державну прикордонну службу. Служив у селищі Троїцьке, Луганської області. У мене була можливість піти в ППОППО — протиповітряна оборона., туди дуже довго кликали. Я чомусь відмовився — хто ж знав, що воно так знадобиться?
На Луганщині — з тим, що там була частина території тимчасова окупована, у зоні АТОАТО — антитерористична операція.Державна прикордонна служба розмістила камери. Вздовж кордону було відеоспостереження з гарним зумом, з тепловізорамиТепловізор — це оптичний прилад, що дозволяє бачити зображення об'єктів за їхнім тепловим (інфрачервоним) випромінюванням, незалежно від рівня освітлення. — ми бачили всі підходи та під'їзди сусідів.
Десь за два тижні оператори камер помітили до п'ятнадцяти танків — вони (армія РФ — ред.) готувалися, хоч і казали, що то навчання. Ті, хто навіть жили в Лисичанську, розуміли, що щось буде. Десь за 3-4 дні до повномасштабного вторгнення ворог дуже часто почав обстрілювати прифронтові міста.
Усіх підняли по тривозі. Ті, хто приїхав з інших областей й не бачив війни, — не вірили. Для них це якось було дивно й дико. Вони не думали, що таке почнеться. Я — у цьому був впевнений. У протилежному випадку АТО давно б закінчилося. Оскільки ворога не вибили, хоча, на мою думку, можна було — тепер: маємо, що маємо.
"Двіжуха" почалася о 4:30:
про початок повномасштабного вторгнення
24 лютого 2022 року я з побратимом був на ділянці кордону. Ми заступили в наряд десь о 3:30. На транзітку — це асфальтована дорога через Україну до Росії, під'їхав автомобіль з території РФ, прямо до ЯГОЗиЯГОЗа — Якісна Гарантована Оборона Засобами автоматизації. Іншими словами, ЯГОЗа — це система охорони периметра об'єктів, наприклад: військових частин, складів, атомних електростанцій, в’язниць, стратегічних об’єктів.. З автомобіля вийшли дві людини. Я дістав тепловізор — дивлюсь на них, а вони на нас, помахали рукою. Потім сіли назад в авто та спустилися до пункту пропуску. На той час він вже був неробочий, але там знаходилися прикордонники. Про все це я передав на чергову службу.
В одному з телеграм-каналів було відео про те, що поруч з нами на території РФ велика кількість танків, градів. У пості писали, що війна почнеться о 4:20. Колега запитав: "Яка година?" — 4:28 — кажу. Чую у відповідь — "значить, вже не почнеться". За дві хвилини ми побачили перший виліт ракети в бік Харкова. Потім десь 10-15 установок РСЗВРСЗВ "Град" (реактивна система залпового вогню) — це радянська артилерійська система, призначена для масованого ураження цілей на великій площі. "Град" залпами лупили по території України: по Харкову, по пунктах пропуску, які були трошки вищі від нас, на стику з Харківською областю. І в той момент ми зрозуміли — вони просто запізнилися на 10 хвилин.
Ось так почалась "двіжуха" — було дуже гучно. Дивишся і розумієш: там люди, хлопці, цивільні, які не були готові до того, що почнеться.
Переслідування на гвинтокрилах:
як вдалося уникнути втрат
Десь о 5:30 поблизу ПП "Сиротине" ми зайняли позиції. Викопати окопи було неможливо — був сильний мороз, земля — як бетон. Ми розмістилися на висоті. Під нами було озеро, на якому сиділи до п'ятдесяти рибалок.
Ми їм кричали, що почалась війна: "Розходьтеся, бо треба підірвати дамбу, щоб техніка не пройшла". Люди не вірили до останнього: "Що?" "Та яка війна?" "Що ви там розказуєте?" Ніхто того не розумів. Тільки, коли на сусідніх ділянках почали працювати САУшкиЦе гармата на танковій базі, яка може швидко змінювати позицію після пострілу, завдяки власному двигуну. Це дає перевагу над буксируваною артилерією, яка потребує додаткового транспорту., а вони почули вибухи, — залишили озеро.
Близько 14:00 помітили перший гвинтокрил, який вилетів із-за лісу — то був Ка-52. Загалом їх зайшло десь сім — вони літали по квадратах, дивилися, де є наші військовослужбовці.
Оскільки з автоматів по броньованому гвинтокрилу нічого не зробиш, — нам наказали відійти з позицій.
Особовим складом ми завантажилися на бойову розвідувально-дозорну машину, почали виходити. Згодом БРДМ зупинилася й офіцер, який був з нами, мені й ще одному військовослужбовцю, сказав: "Ми залишаємося для прикриття відходу основної групи".
Ми з автоматами забігли в лісосмугу, ще "Муху"РПГ-18 "Муха" — одноразовий переносний протитанковий гранатомет, створений у СРСР у 1970-х роках. Його конструкція схожа на американський M72 LAW. взяли з собою. Сіли, сидимо. Офіцер дивився на гвинтокрили, які пролітали над нами. Я кажу: "Васіліч, ти не туди дивишся". Справа від нас висів гвинтокрил — не рухався, спостерігав за нашими діями.
Коли отримали знак, що основна група вийшла без втрат — ми викликали військового, який приїхав на цивільному авто. Ми вибігли з посадки, закинули автомати, ту "Муху" — тільки зібрались їхати, як десь на відстані 10 метрів від нас, на висоті 5 метрів завис Ка-52. Ми не знали як реагувати — це настільки близько. Він заряджений: всі ракети, кулемет, все є. І ти розумієш, що будь-який твій маневр — може призвести до чогось поганого. Товариш почав вказувати на шеврон прикордонної служби, мовляв, ми прикордонники. Гвинтокрил висів-висів, прийшов у бойове положення, піднявся, подивився за нами ще хвилину, покачався з боку в бік — у льотчиків є такий сленг — у той момент ми сіли в авто і поїхали.
Я дивлюся через заднє скло, а за нами летить гвинтокрил. Офіцер кричить водію: "Їдь швидше!" Тоді я крикнув: "Не смикайтеся, їдемо спокійно!" Бо хтозна, як відреагують на різке прискорення. Тоді вони нас відпустили. Ми вийшли всім підрозділом без втрат на доукомплектування в Дніпропетровську область. А потім повернулись назад.
Паралелі життя:
спочатку був зв'язківцем, як дід, а потім — артилеристом
У 2023 році мені подзвонило керівництво і запропонувало нову посаду в підрозділі вогневої підтримки. Це був один із перших підрозділів, який формувався в Держприкордонній службі — підрозділ артилерії. Було цікаво — чому би й ні? Я погодився, пішов у артилерію.
Життя має паралельні лінії з нашим минулим. Мій дід на початку Другої світової війни був зв’язківцем. Він бігав, тягнув кабель від бліндажа до бліндажа, щоб був зв’язок. Потім отримав поранення, потрапив у шпиталь, де познайомився з іншим військовослужбовцем. Той його запитав: "Ти хто?" — "Зв’язківець". — "Ні. Давай військовий квиток". Мій дідусь дав йому квиток. Той його порвав, дав книжку і сказав: "Все, тепер ми артилеристи".
Так і в моєму житті. Коли я прийшов служити в Держприкордонслужбу, я спочатку став зв’язківцем — поставили на ОКСТЗ — це камери відеоспостереження вздовж кордону. Тепер я теж артилерист. На початку було мало розуміння, що з цим робити — у всіх. Це була, як велика іграшка в дитинстві. Дали й думаєш: "Блін, круто! Але що з цим робити?"
Фронт рухався, ворог рухався і війна змушувала навчатися швидко. Коли хлопці поїхали на Схід — всі думали: "Чи вдасться у них нормально відпрацювати?" Бо для багатьох це взагалі була перша поїздка в зону бойових дій. На наше здивування, вони почали показувати дуже гарні результати.
Є навіть відео, де ворог на БМПБМП — це абревіатура від бойова машина піхоти.Це броньована гусенична або колісна машина, яка призначена для перевезення піхоти, підтримки її в бою вогнем та захисту на полі бою. На відміну від БТР (бронетранспортера), БМП має потужніше озброєння та бронювання, що дозволяє їй діяти у першій лінії разом із танками. з десантом приїхали штурмувати посадку. Штурм у них не вдався. Десант завантажився назад і, коли БМП почала від'їжджати, 120-й міномет чітко поклав в "Беху". Вона разом з десантом згоріла. Це дуже круті кадри — ювелірна робота.
Потім вже з’явилися гармати, РСЗВ, які на багатьох ділянках фронту показують гарні результати. Навіть зенітна гармата влучила в орка, який намагався запустити дрон. І посеред величезного поля снаряд із зенітної установки КС-19 — це ще 1941 року, яка раніше збивала літаки — чітко влучає. Круто — у плані того, що люди навчилися робити неймовірні речі для захисту своєї Батьківщини.
Від солдат з собаками до артилеристів:
про зміни у ДПСУ та плани на музику
Прикордонник — від людини, яка ходила з гумовою палицею та перцевим балоном по кордону із собакою, — до прикордонника, який у 2014 році отримав автомат. та до тих прикордонників, які вони є зараз: артилеристи, дронщики, піхотинці — це велика історія.
Це дуже змінило саму структуру Державної прикордонної служби. Я — від прикордонника, який ходив у наряд з автоматом, — уже в підрозділі артилерії. Раніше я не міг би й подумати, що в ДПСУ буде гармата, РСЗВ, міномет.
Щодо музики — на неї потрібно багато вільного часу, спокій довкола. Коли знаходишся на війні, постійно у стресові ситуації — не вдається якось себе мотивувати займатися улюбленою справою. Хоча думки про поїздку, про проведення open air — вони не залишають мене. Я все одно сподіваюся, що настане той день, коли можна буде провести крутий великий фест. А поки — служимо, воюємо, намагаємося зробити все можливе, щоб війна вже нарешті закінчилася і ми повернулися додому.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
