Снайперу на псевдо "Ікона" 21-рік, він — військовослужбовець Луганського прикордонного загону бригади "Помста". У війську з 18-ти, за цей час пройшов гарячі точки Донеччини та Луганщини, стояв в обороні Серебрянського лісу, воював на Куп'янщині. Розказує: попри те, що снайпер — був і контактних боях, брав у полон російських солдатів.
Сам — із Сумщини. Зараз воює на Харківщині. До Дня прикордонника, який відзначають 30 квітня, "Ікону" нагородили орденом "За мужність". Про понад три роки війни, роботу снайпера, полонених окупантів та за що отримав нагороди —позивний "Ікона" розповів Суспільне Донбас.
Снайпер
"Ікона" у минулому — студент, любитель східних єдиноборств. Коли почалась війна був непонолітнім, проте чекав повноліття і планував йти у військо за часів ООСОперація об'єднаних сил. Та почалось повномасштабне вторгнення. Військовий фах, каже, обрав не випадково, каже: "хотів бачити ворога на власні очі".
"Снайпер — це ж взагалі універсальний боєць. Це піхотинець, розвідник, марксменспеціаліст з точної стрільби, влучний стрілець на малій та середній дистанціях і тільки тоді снайпер. Потрібно мати витримку, мати дух і стресостійкість. Тобто, потрібно вичікувати. Це як на полюванні", — каже військовослужбовець Луганського прикордонного загону.
В умовах сучасної війни, каже "Ікона", зброя снайпера — не лише гвинтівка.
"Ми відбивали штурми навіть не з гвинтівки. Я працював з "Бульдога", дуже файна така зброя, яка стріляє ВОГамиуламковий боєприпас для гранатометів. Мені дуже цікаво було з нього працювати, тому що вона стріляє дуже швидко і завдає шкоду гарну. Зараз війна змінилася — постійні дрони, тобто ти не можеш навіть на "сіру зону" вийти. Дрони одразу висікають FPV оптоволокно і все, тобі просто буде гаплик", — розповідає боєць.
Серебрянський ліс
За три роки війни "Ікона" пройшов не одну гарячу точку Донеччини та Луганщини, зокрема стояв в обороні Серебрянського лісу.
"Серебрянський ліс. Він просто згорілий, його немає там, тобто взагалі немає, от як на фоні у мене якась природа є, життя десь, а там його просто немає", — розповідає військовослужбовець.
Куп'янський напрямок
На Куп'янському напрямку "Ікона", попри те, що він снайпер, — брав у полон російських солдатів.
"Як може снайпер брати в полон, так? У нього ж робота на дистанції, але такі бувають ситуації, коли ворог дуже близько, і тобі потрібно не снайперські задачі виконувати, а вже бути у ролі універсального бійця", — пояснює боєць.
Полонених брав під час боїв на Куп'янщині в Харківській області, коли російські військові намагалися вчергове витіснити українські підрозділи з позицій і дістатися на тій ділянці до річки Оскіл. Тоді, розповідає "Ікона", йшло близько 50 одиниць російської техніки. Атаку, говорить, відбили. Тоді і взяв у полон двох солдатів армії Росії.
"Натрапили на двох окупантів. Коли я їх тільки побачив, в мене була думка їх пристрелити. Але щось мене зупинило, думаю, чому б не взяти в полон. Може, якусь інформацію вибити там з них. Один із них був колишній вагнеровецьросійське збройне формування. А другий корчив з себе недотику, але, як потім я дізнався, він не перший раз на "СВОпропагандистський евфемізм, запроваджений керівництвом Росії і вживаний проросійськими джерелами для опису вторгнення Росії в Україну з 2022 року", як вони називають", — розповідає "Ікона".
"У них мотивація — вбивати, захоплювати. Вони вмотивовані нашими землями, бо вони звідти нічого не бачать, самі розумієте. З іншого боку, вважаю: у них просто погане життя, нема заробітку, не знають, чим займатися. Вважаю, що справжні "брати" — як вони кажуть — так ніколи у житті не коїтимуть".
Нагороди
У 21-річного військовослужбовця є медаль "Відвага та честь" і нагородна зброя — за полоненого. Напередодні Дня прикордонника його відзначили — орденом "За мужність". Сам же "Ікона" зізнається: мріє про повернення у мирне життя, про сім'ю.
"Ми були народжені не для війни. Але так склалося, що ми зараз на війні. Я скажу прямо, що вічної війни я не хочу. Всі повинні розуміти те, що ми не термінатори, ми теж люди, ми теж хочемо миру... В майбутньому я планую, звісно ж, сім'ю створювати і жити в Україні. І щоб, мої діти не бачили цього аду".
