Жителька Святогірська Катерина на початку повномасштабного вторгнення виїхала до Франції, а після повернення з евакуації вирішила започаткувати власну справу та відкрила пральню. У Святогірську немає централізованого водопостачання, тож послугами пральні, каже жінка, користуються і місцеві жителі, і військові. Як працює бізнес у прифронтовому місті на Донеччині — у репортажі Суспільне Донбас.
Пральню у Святогірську відкрила місцева жителька Катерина. Каже, на початку повномасштабного вторгнення виїздила до Франції.
"Я пішла працювати, відпрацювала, заробила грошей й для себе вирішила, що все. Потрібно повертатись до рідного міста та щось робити, не лише військові повинні робити, а й цивільні", — каже підприємиця Катерина.
Катерина розповідає, повернулася до Святогірська у жовтні 2022 року після деокупації міста, займалася волонтерством, згодом вирішила відкрити пральню. Каже, для міста, де немає централізованого водопостачання такий заклад затребуваний.
"Це як і для наших потреб було, так і для військових. Спочатку була одна пральна машина та одна сушильна машина, де я сама працювала, все сама робила, але потім вже ми розуміли, що об'єму недостатньо", — розповідає Катерина.
"Зараз у нас в наявності є шість пральних машин та шість сушильних машин. Звісно, вони можуть до нас звернутись лише за пранням, але бувають дощові дні й тому є сушильні машини", — розповідає Катерина.
Катерина каже, працевлаштувала до пральні двох жінок.
"Одна з Богородичного теж втратила будинок, коли був наступ. Друга працює вона теж похилого віку. Працюємо офіційно, потрібно платити податки, треба допомагати цій країні, щоб донатити — треба гроші. Тому треба працювати", — каже Катерина.
Військовослужбовець Сергій каже, користується послугами пральні щотижня.
"Користуємось послугами щотижня. Дуже зручно. Дуже вихований персонал, все добре, гарний сервіс", — каже військовослужбовець Сергій.
Працює пральня із 8:00 до 19:00, за зміну, каже Катерина, обслуговують до 15 людей.
