24 серпня 1992 року у Дніпрі встановили пам’ятник молодому Шевченку, що на Театральному бульварі. Створити цей монумент було мрією, розповів Суспільному автор скульптури Володимир Небоженко.
За його словами, можливості зробити скульптуру молодому Шевченку до певного часу не було, адже був і є монумент Шевченку на Монастирському острові. Проте перед розпадом Радянського Союзу громада міста запропонувала Володимиру створити новий пам`ятник.
Скульптор зазначив: через нестабільну фінансову ситуацію в країні зробити каркас, привезти глину та сформувати макет майбутнього пам`ятника довелося за власний кошт. Коли модель виготовив з глини, то лише тоді міська влада виділила гроші на роботу з бронзою.
Володимир Небоженко сказав, що отримав гроші лише на матеріал, за свою працю не взяв ні копійки, бо це був його подарунок місту.
"Зобразив Шевченка молодим, бо митець приїжджав у наше місто, коли був студентом. Але історія не зафіксувала цього моменту, немає підтверджуючих документів. Тільки відомо, що він їхав із Кременчука водним шляхом по Дніпру до порогів. Тобто він ніяк не міг оминути Катеринослав", — розповів митець.
Місцева жителька Валентина розказала, що шанує й пам`ятає творчість Тараса Шевченка, цитує його вірші. Додала: пам`ятники цьому видатному українцю треба встановлювати й надалі.
"Це наш батько, наш наставник, це наша історія. А хто не пам’ятає історію, той не знає майбутнього", – сказала жінка.
За словами ще однієї дніпрянки Зої, на творах Шевченка виросло не одне покоління українців, тож скульптури Кобзарю потрібні в кожному українському місті, біля них слід збиратися й читати поезію.
Авторка Каміла Полосенко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
