На виставці в Дніпрі вперше показують панно художниці Олесі Геращенко (Шамбур), що вона створила за мотивами роботи мисткині-шістдесятниці Алли Горької "Боривітер" — мозаїки, знищеної російськими окупантами в Маріуполі. Авторка вирішила надрукувати на полотні фото розбитої в Маріуполі мозаїки й заповнити фрагменти, яких бракувало, власноруч — стразами. Чому обрала саме цей матеріал, для чого створювала роботу та як це панно стало терапією— маріупольчанка розповіла Суспільне Донбас.
Олеся Геращенко (Шамбур) народилася й виросла в Маріуполі. Морський краєвид та мозаїки рідного міста, каже, це — те, що закарбувалося в пам’яті з дитинства. На час початку повномасштабної війни, розказує, вона вже багато років мешкала в Києві, працювала медіаторкою та досліджувала мистецтво.
"Однокласники, вчителі, друзі… Багато знайомих були в Маріуполі в перші дні повномасштабної війни. І багато хто звертався по допомогу. Комусь — я змогла допомогти, комусь — ні. І доля певних людей, важливих для мене, мені досі невідома, і це дуже боляче", — говорить Олеся.
Ідея створення панно за мотивами мозаїки "Боривітер", пошкодженої російськими обстрілам, прийшла навесні 2024 року, говорить мисткиня. У той час у Києві демонстрували виставку робіт Алли Горської. Жінка відвідувала її не раз.
"Я багато разів натикалася на фото зруйнованої мозаїки, і мені це завдавало болю. Це відчуття, наче ти натрапляєш на свою улюблену дитячу іграшку, яка жахливо спотворена. Я багато читаю й думаю про терапевтичну силу мистецтва. І я подумала, що могла б "загоїти" мозаїку. Оскільки я не можу відремонтувати безпосередньо "Боривітер", то я хотіла "полагодити" його візуальне зображення. Я подумала, що це буде для мене помічним. Так і сталося", — говорить жінка.
Як художниця створювала панно за мотивами маріупольської мозаїки
Олеся вирішила надрукувати на полотні фото розбитої в Маріуполі мозаїки й заповнити фрагменти, яких бракувало, власноруч — стразами. На виготовлення панно пішло кілька місяців.
"Я не одразу прийшла до стразів як матеріалу. Стрази — з одного боку, трохи помпезно, а з іншого — доречно. У японців є метод ремонту порцеляни, "кінцугі": коли тріщини не приховують, а навпаки підкреслюють золотом. І цим вона — дорожча. Це — про те, що я не ховаю те, що витвір був понівечений, а я це підсвічую… Коли я зробила панно десь на 70%, у мене закінчилися стрази певного кольору. Ніде в Україні я не могла їх купити, тому кілька місяців я чекала, поки вони приїхали з-за кордону. Це теж було символічно. Третій рік ми в очікуванні для завершення своїх ідей. Це війна робить з нас людей "у підвішеному" стані, людей, які змушені тримати життя на паузі", — розказує художниця.
Олеся говорить: коли жила в Маріуполі, вона ніколи не бачила оригіналу "Боривітра" Горської. Мозаїка, створена у 60-ті роки ХХ століття в одному з ресторанів, за вказівкою радянської влади, мала бути знищена.
"Це непересічна історія. Мозаїка була створена 1967-го року, а після того, як її авторку, дисидентку Аллу Горську було вбито, всі її мозаїки в Маріуполі наказали знищити. Але містяни панно не знищили — його заклали фальшстіною. Відкрили панно вже за часів незалежності, у 2008 році, завдяки дослідниці Людмилі Огнєвій. Його відкрили, сфотографували, кілька місяців показували — а потім туди знову нікого не пускали, бо то була приватна споруда", — згадує маріупольчанка.
Творчість Олесі Геращенко
У доробку Олесі Геращенко — кілька десятків робіт, які вона показувала на виставках в Україні та за кордоном. Здебільшого це – колажі. Серед знакових, каже авторка, — твори, присвячені Чорнобильській катастрофі.
Під час повномасштабної війни, зокрема, розказує, вона створила серію робіт за мотивами творів британського художника Пола Неша. Її показували в Києві, Полтаві та Львові.
"Цей художник творив під час Першої світової війни, коли цензура забороняла зображувати тіла вбитих людей, аби не демотивувати солдатів. Він вийшов з положення так: почав зображувати не тіла людей, а зруйновану природу. Я шукала образні «рими» з подіями сторічної давнини. І знайшла", – говорить авторка.
"Неможливість повернутися в місто свого дитинства, в місто сили, коли тобі найтяжче, – це якийсь особливий спосіб покарання. Він — ніщо в порівнянні зі стражданнями людей на іншому рівні, але це теж дуже болісно", — додає вона.
Панно Олесі Геращенко (Шамбур) "Боривітер" можна побачити на виставці "Практики CONTEMPORARY 2.0" у дніпровському Будинку мистецтв. Вона триватиме до кінця серпня.
Олеся Геращенко (Шамбур) — культурологиня, дослідниця мистецтва, авторка книги "(Не) свідоме мистецтво. Художні рефлексії. Україна після 2013" та подкасту “(Не)свідоме мистецтво”, публіцистка, поетеса, колажистка.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
