У Дніпропетровському історичному музеї провели майстер-клас з писанкарства для школярів. Дітям покроково показали процес створення великоднього атрибуту – вчили малювати воском квіти, тварин та притаманні регіону орнаменти.
Детальніше про тонкощі виготовлення писанок та що вони символізують – у матеріалі Суспільного.
Спочатку олівцем створюють ескіз майбутнього малюнку, а потім – окреслюють його розплавленим воском. До Великодня 13-річна Ілона вперше вчиться малювати писанку.
"Найскладніше, напевно, рівно розмальовувати, а так — все легко. Це у мене буде і як оберіг, так і пам’ятка", — каже вона.
Поруч з Ілоною свою першу писанку створює й школярка Соломія, малює на ній квіти. Дівчина обрала орнамент з притаманними для Дніпропетровщини кольорами – червоним та жовтим.
"Я хочу подарувати мамі", — каже дівчина.
Після фарбування майже готову писанку обпалюють на вогні, аби розплавити віск. Традиційно на Дніпропетровщині на писанках вимальовували сонце, квіти, тварин та хрести, каже культорологиня, наукова співробітниця історичного музею ім. Дмитра Яворницького Наталя Лисовець.
"Символ сонця. Він зустрічається у всіх варіація по всій території України. Власне для нашого регіону притаманне чергування в цьому орнаменті: одна пелюсточка — червона, друга — жовта", — розповідає фахівчиня.
Розписані яйця вважалися оберегами від злих сил, каже Наталя Лисовець. Декілька століть тому була традиція дарувати їх одне одному на початку весни.
"Магічні обереги від злих сил. Писанка писалася виключно на сирому яйці, відповідно вважали, що ось цей зародок життя, який у ній є, має магічну силу і така писанка буде обов’язково приносити достаток", — говорить вона.
Писанки на теренах України створюють ще з часів Київської Русі, каже Наталя Лисовець.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
