У Дніпрі, у просторі «Little Mariupol», напередодні Великодня відбуваються майстер-класи зі створення писанок Ольги Іващенко. Дніпровська майстриня займається писанкарством понад 30 років, брала участь у регіональних та всеукраїнських виставках, а торік – презентувала першу персональну.
Коли в Україні традиційно розпочинають писати писанку, що означають орнаменти на розмальованих яйцях та що особисто їй дає ця творчість – майстриня розповіла Суспільному.
Захоплення писанкарством, розповідає Ольга Іващенко, з’явилося в неї ще в підлітковому віці. Тоді їй було 13, і вчителька студії образотворчого мистецтва, яку вона відвідувала, запропонувала написати писанку. Це були часи «перебудови», каже Ольга, тоді якраз заговорили про забуті народні традиції.
«Моя мама — з сільської місцевості на Дніпропетровщині, але у нас вдома писанки не писали. Вперше я спробувала створити писанку саме в студії. Таке було здивування: як можна отримати таку красиву картинку – на яйці? Як вона виникає? Нанесли віск, витерли, почистили – з’являється візерунок. Для мене це було просто диво», – каже Ольга.
Від того часу, розповідає майстриня, захоплення писанкарством не полишало. Щороку, ближче до Великодня, вона намагалася створити хоча б кілька писанок: спершу – для себе, потім – почала брати участь у виставках в дніпровському Будинку мистецтв.
Сучасні майстри, говорить Ольга, пишуть писанки цілий рік. В давнину ж за писачок бралися під час зимових свят, а закінчували писанкувати — на Трійцю.
«Люди тоді писали й не думали: «Я створюю витвір мистецтва». Писанка – це частина обряду. Це більше було пов’язано з віруваннями. Писанка вважалася потужним оберегом. На ньому зображені різні знаки: солярні, рослинні, тваринні. І всі вони служать для того, аби в родині була гармонія, достаток, здоров’я», – зазначає майстриня.
Писанки писали на повних, невидутих яйцях. Зберігали на покуті, за іконами.
Кожному регіонові притаманні свої особливості: за манерою виконання візерунків та колористикою можна визначити, де саме була створена писанка.
«Ось писанка, традиційну для Рівненщини. Тут ми бачимо два вітрячки, які разом нагадують восьмикутну зірку. Це солярний знак – знак Сонця. І кольори – теплі, сонячні, це – енергія Всесвіту», – каже Ольга.
За словами майстрині, створювати писанки намагалися в доброму настрої, з молитвою й лише позитивними думками.
Писанка, зокрема, могла слугувати подарунком.
«Молоді жінки, які були перший рік заміжні, відписували свої, особливі писанки – і дарували дітям. Це був своєрідний ритуал, аби в родині були діти. Також молода дівчина могла подарувати писанку парубкові. Це був такий делікатний натяк, умовний сигнал: ти мені подобаєшся», – каже Ольга Іващенко.
Для жінки процес створення писанок – це й творчість, і релакс.
«Писанка – це цілий всесвіт, дарований нам нашими предками. Мені створення писанок дає життєву енергію, задоволення від народження оберега, який буде наповнювати життя людини позитивом», – говорить майстриня.
Вільний простір «Little Mariupol» (проспект Гагаріна, 127) відкрився в Дніпрі влітку 2022 року. Відтоді Ольга Іващенко проводить там майстер-класи з писанкарства, створення ляльок-мотанок, вибійки, витинанки тощо.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
