6 лютого в світі — День безпечного інтернету. Як вберегти дітей від кібербулінгу та що робити, якщо така ситуація вже сталася? Про це Суспільному Дніпро розповіла експертка з дитячої безпеки Олександра Резнікова.
Як правильно розповідати дітям про небезпеку у мережі?
Потрібно, щоб дитина розуміла, що те, що потрапляє в інтернет, вже тобі не належить. І можуть вже цією інформацією, цими фотографіями користуватися, як завгодно. Якщо не розуміти, то дитина може потрапити у халепу. Треба вміти користуватися своїми персональними даними, як їх використовувати чи потрібно їх взагалі використовувати, розуміти, що за фотографією іншої дитини, з якою вона начебто спілкується онлайн у дружній бесіді, може бути якась доросла людина, в котрої вже недобрі наміри. Правила є, вони нескладні. Головне розуміти, що інтернет, начебто нереальна дійсність, може бути з реальними наслідками.
Перед тим, як щось відправляти, зрозумій, чи готовий ти побачити це фото або інформацію, наприклад, на якомусь білборді. Якщо тобі окей з цим, тоді відправляй. Якщо ти думаєш, що якщо твої батьки чи друзі це побачать і це викликає у тебе якісь не дуже приємні емоції, то краще — не треба.
Як вчасно розпізнати, що дитина піддалася кібербулінгу?
Основне — це довіра. Якщо це підліток, ви можете не побачити навіть. Підлітки бувають сумні й замкнені й без всього цього. Важко виділити, де проблема, а де просто у нього такий настрій.
Різкі зміни настрою можуть про це казати: якесь часте усамітнення або з ґаджетом, або з комп’ютером. Якщо таке відбувається, якщо дитина стає мовчазна, звісно, на це слід звернути увагу.
Як запобігти неприємним ситуаціям?
Більше розмовляти, прислухатися до бажань, мати терпіння. Дитині потрібно знати, що у будь-якому випадку їй є до кого звернутися — до батьків. Головне — це вибудовувати такі відносини, щоб ви були впевнені у тому, що дитина, якщо з нею трапляється якась халепа у кіберпросторі, може прийти до вас.
Будьте уважнішими до своїх дітей, намагайтеся запитувати, у яких соцмережах сидить ваша дитина. Якщо ви теж на неї підписані, то дуже добре. Але ж то актуально, я так думаю, років до 12, а далі дитина вже розуміє, як це обійти, як створити другий акаунт. Отож я й кажу про те, що довірливі стосунки — найважливіше.
Що робити, якщо ситуація кібербулінгу вже сталася?
Якщо є ситуація кібербулінгу, треба звертатися до кіберполіції або просто до поліції. Покроково:
1. Робимо скрін переписки.
2. Блокуємо людину, яка погрожує дитині чи домагається її.
3. Звертаємось до поліції чи кіберполіції.
4. Обовʼязковий пункт — підтримуємо дитину, що б там не було.
Поради з власного батьківського досвіду
Мені пощастило, мені поки вдається так вибудовувати відносини з донькою. Їй 13 років. Почала її вчити, коли до її рук потрапив перший гаджет, саме смартфон, коли в неї вже був доступ до інтернету. Ми разом робили перші акаунти в соцмережах. Я пояснювала — давай ми будемо дивитися, що можна викладати, що не можна.
Щодо персональних даних, ми дивились кожну світлину, яку вона викладала. Я казала — дивись, якщо по цій фотці я можу тебе знайти, за якимись даними, то це вже небезпечно. Будь уважна, коли фотографуєшся, що в тебе на задньому плані. Якщо там є якісь, наприклад, музичні групи, я як злодій підпишуся на тебе, і вже можу заводити тему — казати: "Ой, я бачу що тобі подобається щось”. Є такі маркери, я їй розповідала, що коли дружба стає дуже нав'язливою, коли людина питає, де ти живеш, який твій вік, де працюють батьки — йдуть питання про персональні дані. Це вже є дзвіночок, що треба йти до мене і ми будемо разом з цим розбиратися.
Андрій Незнаєнко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
