Військовий лікар Іван служить у Дніпропетровській бригаді ТрО. Каже, у системі військової медицини йому знадобився весь 25-річний досвід медика: від санітара до головного лікаря державного закладу охорони здоров’я та своєї приватної клініки.
Суспільне побувало у військовому медичному пункті поблизу лінії зіткнення на Запорізькому напрямку. Там військовий лікар розповів, як тепер готує бойових медиків при підрозділах, які для фронту треба евакуаційні машини та як бійці тримаються на війні.
Військовий лікар Іван з 2014 року тренує військовослужбовців як інструктор з тактичної медицини та домедичної допомоги. Очолює команду волонтерів "Дніпро Такмед", яку створив спільно зі своїм побратимом.
"Наша бригада найперша і найосновніша була. Всі інші потім створювалися. А ми перші вийшли і першими стали до бою. Не як ТрО, а як повноцінні ЗСУ. Вважаю, що для нашого рівня дуже добре справляємося із завданнями", – каже лікар.
Згадує, ще з початку війни отримав свій перший позивний "Зануда", бо був надто прискіпливий до дрібниць у роботі.
"Зараз якраз відбулося 9 років, як для мене ця війна існує особисто. Тому що у березні 2014 року я був на навчальних зборах у 25-й десантній бригаді. І потім почався шлях мій життєвий ці 9 років. Ну власне для мене не було іншого варіанту", – згадує чоловік.
До повномасштабного вторгнення готувався разом зі своїм батальйоном.
"Кістяк, основа нашого батальйону зібралися і далі пішли вже люди — добровольці. Почалося формування батальйону, тренування і вже в квітні наші підрозділи вже вийшли на бойові позиції і брали участь у бойових діях", – розповідає Іван.
Надійна автівка – основа вчасної евакуації
Один з найважливіших моментів першої допомоги військовому та вчасної евакуації – надійна автівка, каже медик. Вони мають бути підвищеної прохідності.

"Воюємо ми не в місті, ми в полях. І потім вже пораненого перевантажують у подібну машину, які є у медичних службах наших підрозділів", – зазначає він.
Додає, що зараз працюють завдяки допомозі українців, що надсилають гроші, у тому числі й з-за кордону, або через структури та фонди закуповують автівки за власний кошт.
"І от вчора я пригнав автівку, віддав документи, все. Все це ми робимо офіційно, максимально прозоро, з підписанням усіх належних документів. Зараз у мене вже сто відсотків забезпечення подібними машинами по підрозділу. Коли ми вперше вийшли в сектор — це було п'ятдесят відсотків", – розповідає військовий.
Автівки для підрозділів обирає прискіпливо, радиться з військовими, аби евакуаційна машина відпрацювала на 100%.
"Сьогодні автівка їде в підрозділ і я абсолютно спокійний, що цей підрозділ забезпечений. Забезпечений машиною, щоб вивезти пораненого з поля бою, вивезти до асфальту і щоб у “швидку” перекласти пораненого і в нормальних умовах, надаючи допомогу, вже довезти його до операційного столу", – розповів Іван.

Підрозділи використовують досвід закордонних армій
Додає, зараз підрозділи використовують досвід закордонних армій, застосовують сучасні протоколи надання домедичної допомоги на полі бою, контролюють якість медичного спорядження.
"Це аптечка ЗСУшна, тут зміст штатний нормальної якості. Це перші аптечки, які на запасах десь невелика кількість була, ми отримували. Це українська "Січ", турнікет якісний і перевірений гарантовано. Це певний запас для роботи. Прийшов боєць – він обов'язково отримує аптечку. Якщо переводиться в інший підрозділ, аптечку задає. Ми перевіряємо зміст, доповнюємо, якщо щось використовувалось", – пояснює військовий лікар.
Він зазначає, зараз є проблема навчання особового складу домедичній допомозі на полі бою, бо на кожній позиції медика або лікаря, який врятує, немає.
"В першу чергу боєць надає допомогу побратиму або самому собі і цьому ми теж приділяємо увагу, навчаємо. Тому що, як я кажу, можна дати найкращу аптечку, з найякіснішими витратними, але якщо людина не буде навчена цим користуватися, то сенсу в них не буде взагалі", – каже медик.
Найважливіше – навчити військових надавати допомогу собі й побратиму
Іван пояснює, порятунок пораненого починається ще на полі бою, і від того наскільки дії були правильними та узгодженими, залежить подальша доля людини.
"Кожен день цієї війни кожного з нас калічить психічно. Коли ми повернемось – це буде дуже складний період для суспільства, для наших родин в першу чергу. Я по собі суджу, коли я на день чи два-три дні приїжджаю додому, то дуже важко сприймати мирне життя, перебуваючи тут. Всі ми скучаємо за домом, за своїми рідними, за своїми дітьми", – розповідає Іван.
Каже, зараз він і кожен хто на війні живе лише війною, але для того, щоб перемогти й повернутись додому.
"Це вже наше життя. Я за себе особисто кажу, для мене тут комфортно, зручна обстановка, знайома. Навіть, якщо десь обстріли, навпаки для мене це спокійніше, бо я чую за яким напрямком, де який підрозділ, що може бути", – розповідає військовий лікар.
Читайте також
Оперують та опановують військову медицину: як працюють в лікарні на Дніпропетровщині
Врятувала життя чотирьом людям. У Дніпрі лікарі отримали медичну систему для знаходження пацієнтів
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро