Петриківський розпис як прагнення до свободи. У польському Любліні викладачка з Дніпра відкрила виставку робіт

Петриківський розпис як прагнення до свободи. У польському Любліні викладачка з Дніпра відкрила виставку робіт

Петриківський розпис як прагнення до свободи. У польському Любліні викладачка з Дніпра відкрила виставку робіт
. Фото: Олена Коваленко

Викладачка образотворчого мистецтва з Дніпра Олена Коваленко наприкінці грудня 2022 року відкрила виставку у ратуші польського Любліна. На ній, як розповіла жінка Суспільному, представлено близько 70 робіт у техніці петриківського розпису, які намалювали вона та її учні.

Олена каже: ніколи не думала, що їй доведеться у такий спосіб знайомити поляків з "петриківкою". Та й сама художниця хоч і малювала з дитинства, але мистецтво цього розпису пізнала лише тоді, коли вступила до училища в Петриківці.

"Закінчила університет. Планувала займатися "петриківкою"як власною справою, але життя склалося так, що викладала образотворче мистецтво у приватній школі", — розповідає майстриня.

З початком повномасштабного вторгнення Олена з дітьми виїхала до Польщі. Спершу перебували у шелтері, розташованому у спортивній залі. Там одна з волонтерок розповіла про те, що одна польська пара готова прийняти до себе родину з дітьми. Так дніпрянка опинилася у передмісті Любліна.

Петриківський розпис як прагнення до свободи. У польському Любліні викладачка з Дніпра відкрила виставку робіт
Олена Коваленко відкрила виставку, де представила свої роботи і роботи учнів, виконані у техніці петриківського розпису. Фото: Олена Коваленко

"Пані Гражина і пан Адам прийняли нас як рідних. А дізнавшись, що я викладачка образотворчого мистецтва, презентували мені пензлі й фарбу. Ці люди працюють в органах місцевого самоврядування. Згодом за їхньої участі мені запропонували роботу у Будинку культури у районі Броновіце у Любліні", — говорить Олена.

Нині жінка навчає образотворчому мистецтву й петриківському розпису як польських дітей та пані, так і українців, які також знайшли прихисток у Польщі. У дорослій групі навчаються 12 жінок, троє з яких українки. Також є 4 групи молодших учнів, в кожній по 8-10 дітей, найменшій – 4 роки.

"Складно їм давалося малювання пальцями й пензликами з котячої шерсті, але навчилися. Здивувало мене й те, що поляки не дуже то й знають про "петриківку", хоч вона і визнана нематеріальною культурною спадщиною Юнеско. Тому я й намагаюся донести їм українське мистецтво", — каже майстриня.

За сприяння будинку культури "Броновіце" у міській ратуші Любліна наприкінці грудня відкрилася виставка, де представлені роботи українки та її учнів. Всі вони створені у техніці петриківського розпису, але вже з мотивами, які притаманні Польщі.

За словами Олени, виставка носить більше ознайомчий характер, мета якої – розкрити українську культуру. Вхід на виставку безкоштовний і кожен охочий може відвідати її у будь-який день.

"Ми не робили якогось святкового відкриття, але 27 січня пройде фінісаж, це таке своєрідне закриття, де будуть гості, представники органів місцевої влади. Хочу, щоб якомога більше людей дізналися про наш петриківський розпис. Саме через нього у своїх роботах я передала прагнення українського народу до свободи: свободи культурної, свободи жити на своїй землі", — говорить художниця.

Читайте також

"І в України – твоє обличчя…". На Дніпропетровщині презентували книгу до 250-річчя Петриківки

Майстри з Дніпропетровщини прикрасили петриківським розписом військовий гелікоптер

Як "петриківка" вижила у радянщину: інтерв'ю з майстринею Галиною Назаренко

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок