У річку Дніпро після підриву Каховської ГЕС повернулися червонокнижні осетри, про це коментарі Суспільному Запоріжжя повідомляв співробітник Національного заповідника "Хортиця" Михайло Муленко.
Чи можна називати збільшення популяції червонокнижних осетрів у річці їхнім поверненням та як на них вплинуло руйнування Каховської ГЕС, Суспільному розповів завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури ДДАЕУДніпровський державний аграрно-економічний університет, доктор біологічних наук з Дніпра Роман Новіцький.
Роман Новіцький зазначає, що у річці Дніпро навесні цього року дійсно помічали червонокнижних осетрів, а їхня кількість після підриву Каховської ГЕС збільшилася.
"Науковці та іхтіологи підтверджують, що за останні 2-3 роки осетри почастішали в браконьєрських і любительських уловах", — каже фахівець.
За словами експерта, в Україні є декілька видів осетрів: білуга звичайна, осетер руський, севрюга звичайна і стерлядь прісноводна. Всі осетрові внесені до Червоної книги України.
"Осетри — це мігруючі види. Коли побудували греблі, вони стали такими напівосілими, і їх кількість сильно знизилась. Після удару російських військ по Каховській греблі, відтворилася річкова екосистема, більша течія. І осетрові з Дніпрово-Бузького лимана і ті, що залишилися на Каховському водосховищі, отримали змогу вільно гуляти до моря, і з моря вийшли аж фактично до Запоріжжя. Червонокнижний осетер був у нас завжди”, — розповів Роман Новіцький.
"Все частіше і частіше ми бачимо, що крупна риба піднімається вверх по течії. Це показує те, як риба себе поводила до побудови цих гребель. Тобто те, що було 80 років тому, фактично відродилося зараз", — зауважив експерт.
Які умови необхідні для розмноження осетрових
Нині для осетрів з'явилися кращі умови життя, ніж вони були у водосховищній системі, зазначив Роман Новіцький.
"У водосховищах їхні нерестовища замулюються, а їм треба кам'янисте дно, їм треба чистий пісок. Коли вони відкладали ікру в муляку, вона просто гинула. Тому виживали і мешкали у водосховищах одиниці. Зараз система прочистилась, особливо поблизу Запоріжжя. Тому що там є їх споконвічні нерестовища. Я думаю, що за кілька років, якщо так буде продовжуватись міграція осетрових, вони будуть природнім шляхом поповнювати свою популяцію", — пояснив Роман.
Фахівець зазначив, що нині червонокнижним осетрам стало комфортніше, через що вони можуть частіше потрапляти до рук браконьєрів.
"Усі осетрові в Україні є зі статусом "вразливі" або "на межі зникнення". Вони дуже вразливі до забруднення екосистеми і до наявності, чи відсутності течії. У ставках не кожен осетер може вижити. Одна з проблем — це забруднення води, особливо під час війни. Це також потужні вибухи. Браконьєрство, тому що багато виловлюється, особливо весною, коли осетер з'являється під Запоріжжям", — сказав він.
Авторка — Юлія Відміцька
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
