53-річна Марина Рауш менш як місяць тому з сином евакуювалася з Новопавлівки до Межової. Жінка розповіла Суспільному: не хотіла залишати господарство, тож забирала з собою усіх, кого могла. Вивела пішки корову та теличку, а свиней і котів вивезла велосипедом.
Марина пригадала: йшла з тваринами та сином п’ять годин. У Межовій родину прихистила мама. Проте і це селище перебуває під постійними обстрілами з боку російської армії, додала вона.
"Якщо відверто, я тоді не думала: там щось летить, не летить. Я йду з нею вперед і все. Траплялось, що вона і воду пила. Якраз калюжі були після дощу. І відпочивали, і йшли, і паслись", — зазначила жінка.
За словами Марини, поблизу немає пасовищ, тож допомагають годувати корів допомагають односельці: приносять кукурудзу, буряки, яблука та люцерну. Лиску Марина називає своєю годувальницею. Жінка розповіла, що у Новопавлівці тримала п’ять корів, але коли обстріли почастішали й молоковоз перестав приїжджати — більшість довелося продати.
"Я взагалі не уявляю життя без корів. Я от до них звикла. Продавати її не хочу, але мама каже, що якщо раптом виїжджати десь будемо, якщо щось буде, треба ж корову десь дівати. А це вже для мене… Я кажу, що піду назад у село", — бідкається Марина.
Трьох поросят та 13 котів вона вивезла на велосипеді. Для цього на багажнику зробила спеціальну конструкцію. П’ятьох кіз син вивів пішки. А кілька десятків курей і качок попросила знайомих перевезти мотоциклом. Аби евакуювати майже все господарство, довелося кілька разів повертатися, розповіла Марина. У Новопавлівці залишилося тільки козеня — за ним доглядають односельці.
Жінка додала: продовжує їздити додому велосипедом — збирає овочі з городу, перевіряє подвір’я. Востаннє там була п’ять днів тому, незабаром — збирається знову. Буде копати картоплю.
"Там у мене ще моркву прибрати, буряк прибрати, там ще квасоля, там ще багатенько чого. Машини туди не їздять. Дрони літають, ніхто не їздить, а ми велосипедами, як виходить, то їздимо. Новопавлівки уже немає, нічого немає", — сказала вона.
За словами Марини, їздити туди вона не боїться. Додала, що у Новопавлівці зараз тихіше, ніж у Межовій, де постійно літають FPV-дрони. Через атаки у селищі вже тиждень немає електроенергії, зв’язок зник ще раніше, розповіла Марина. Додала, що відкрито лише кілька магазинів і аптеку, усюди потрібна готівка, а банк та банкомати не працюють. Щоб зв’язатись з рідними, які на фронті, — шукають, у кого генератор працює.
"Ми людей знаходимо, у кого інтернет є, просимо під’єднатись. Почуєш у когось генератор — і там підходиш. Брат у мене ж воює. І він хвилюється. Треба ж йому щодня — вранці й увечері — зателефонувати, що все добре. Син теж воює, теж треба сказати, що все нормально", — зазначила жінка.
Попри погіршення безпекової ситуації, зауважила Марина, сподівається, що їй не доведеться евакуйовуватись вдруге — цього разу з Межової. Додала, що дуже сумує за домівкою і мріє разом з рідними та тваринами повернутись до Новопавлівки.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
