Перейти до основного змісту
"Я досі його чекаю": історія матері загиблого військового з Дніпропетровщини Віри Сологуб

"Я досі його чекаю": історія матері загиблого військового з Дніпропетровщини Віри Сологуб

Віра Сологуб із Дніпропетровщини втратила сина Андрія. Він загинув під час виконання бойового завдання у складі 54-ї механізованої бригади. Суспільному жінка розповіла, яким був її син, як потрапив на фронт і як вона переживає втрату.

Жінка каже, син з юності звик допомагати іншим. Андрій мав серйозну травму ноги, отриману ще в підлітковому віці під час роботи на будівництві.

"Він знайшов там цуценят, хотів їх визволити, а на нього впала залізобетонна плита. Ми два роки лікували його ногу, але він залишився кульгати", — згадує Віра.

Після початку війни Андрій, маючи "білий квиток" спочатку не міг потрапити до лав армії. Його не брали через травму ноги.

"Він ходив по військкоматах, йому відмовляли. Але одного дня прийшов і сказав мені: "Мамо, я завтра їду". Він зустрів знайомого з військкомату, і його взяли. Це було 9 травня", — розповідає жінка.

"Я досі його чекаю": історія мами загиблого військового з Дніпропетровщини Віри Сологуб
Віра Сологуб з сином та родиною. З особистого архіву Віри Сологуб

Після навчання Андрій потрапив у зону бойових дій. Останній дзвінок сина Віра пам’ятає до деталей. Також пригадує, як увечері взяла слухавку і їй повідомили, що син загинув.

"Ваш син загинув. Шестеро людей загинуло того дня. У нього не було серйозних видимих пошкоджень, тільки стискання грудної клітини та легенів. Я тільки одне хотіла: щоб він не мучився", — каже Віра.

Після смерті Андрія Віра знайшла розраду в турботі про військових у госпіталях. Разом з іншими матерями загиблих військових, вона регулярно відвідує поранених у лікарні, приносить їм домашню випічку, яку готують у церкві.

"Ми ходимо щосереди. Хлопці нас дуже чекають. Це підтримує і мене саму, я почуваюся потрібною", — розповідає вона.

Також, каже, любить піклуватись про 13-річну онучку Машу, яка дуже схожа на батька.

"Маша вилита Андрій, такі ж сірі очі. Вона не змогла піти на похорон. І на 9 днів не приходила. Каже, що досі чекає, що він повернеться. І я досі його чекаю", — каже жінка.

"Я досі його чекаю": історія мами загиблого військового з Дніпропетровщини Віри Сологуб
Віра Сологуб. Фото з особистого архіву Віра Сологуб

Жінка каже, що говорити про сина їй важко, але саме розповіді про нього допомагають їй пережити біль втрати.

"Я розкажу — і мені легше. Я поплачу і стає трохи легше. Він живий у наших спогадах, у нашій Маші, яка на нього дуже схожа", — зазначила Віра Сологуб.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції
На початок