Редакторка Суспільне Крим Анастасія Сизько спеціально для Суспільне Культура пропонує п'ять слів кримськотатарською мовою про весну, які варто вивчити.
- Baar [баáрь] — весна. Це слово походить від перського слова bahār بهار "весна". А воно походить від давньоперського слова vāhara, що означає те саме.
- Saban ayı [сабáн айиʼ] — березень. Це слово є споконвічно тюркським. Слово saban означає плуг, а ay — місяць. Така назва пов'язана з тим, що березень у регіоні традиційно знаменує початок весняних аграрних робіт. Після зими ґрунт стає достатньо м'яким, щоб його обробити. Саме в цей місяць починається орання (використання плуга), що є першим кроком у підготовці полів до посівної кампанії.
- Çiçek [чічєʼк] — квітка. Це слово має тюркське походження, можна зустріти два варіанти написання слова: çiçek та çeçek (старотюркський варіант). Проте наразі в літературній мові ці два слова мають зовсім різне значення.
- Qalaqay [кхалакхаʼй] — калакай. Калакай — це традиційний хліб, який готують кримські татари на свято, яке символізує початок нового року — Хидирлез — та відзначається в першу п'ятницю травня. Це є автохтонним тюркським терміном і, найімовірніше, походить від давніх тюркських коренів, пов'язаних із формою або способом приготування коржа. Воно має паралелі в інших тюркських мовах, зокрема в татарській, башкирській та узбецькій, де позначає вид хліба або коржа.
- Leylek [лєйлєʼк] — лелека. Це запозичене слово від арабського слова laḳlaḳ لقلق або laklak لكلك "лелека", яке походить від кореня lḳlḳ. Лелеки, як і інші перелітні птахи, символізують повернення життя, оновлення та добробут.
Варто зазначити, що в українській мові немає звукового відповідника "q": "кх" — віддалено схожий, але не такий самий звук.
Читати ще
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
