В Радіодиктанті національної єдності "Магія голосу", який написала Оксана Забужко, а читав поет Павло Вишебаба, йдеться про роль радіо в українській історії: від його заснування, перших позивних, історії коментаторів київського "Динамо" як символу українського патріотизму, народних пісень та його сучасності.
Чому ж проводові радіоприймачі, якими мовило Українське Радіо, люди в народі назвали "брехунець", або ж "колгоспник" (вживалося значно рідше).
Суспільне Культура пояснює, як виникла ця назва.
Історія появи Українського Радіо: основні віхи радіомовлення
В тодішній столиці УРСР Харкові 16 листопада 1924 року на малопотужних радіохвилях пролунало "Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!", яке було початком радіомовлення Українського Радіо. Саме з нагоди цієї події в 1994 році президент України ввів державне свято — День працівників радіо телебачення та зв'язку, яке відзначають також 16 листопада. А в 1928 році почала з'являтися українська радіомережа. Про історію радіо читайте у великому спецпроєкті до сторіччя Українського Радіо.
Чому проводове радіо в народі почали називати брехунцем
З початком мовлення Українське Радіо звучало на електричних і телеграфних стовпах за допомогою гучномовців. Радянська промислова машина не могла забезпечити усіх громадян радіоприймачами, перший час вони були розкішшю для обраних. До прикладу, працівник музею Українського Радіо Анатолій Табаченко говорить, що стахановцям за понаднормову працю провели проводове радіо. Пізніше радіоприймачі стали більш доступні для населення.
Люди відчували, що інформація з радіо не є правдивою, тому передавача проводового радіо називали брехунцем від слова "брехня", використовуючи саме його саркастичну, але ніжну та грайливу форму.
Проводові радіоприймачі отримували сигнал, який могли передавати без електрифікації: в багатьох селах проводове радіо було чи не єдиним способом отримання інформації. Тож попри те, що триканальний брехунець не мав великої довіри, він був майже на кожній кухні, і пов'язаний зі спогадами про дитинство чи юність та ностальгією багатьох українців.
"Якийсь клаповухий пацан в майці з підручником зоології. Бичара здоровий напідпитку і його малокровна дружина. Запах вчорашнього борщу. Сиґарети «Прима» без фільтра. Білизна на шнурках. Холодильник «Донбас», сексуально стурбований. Студент у водолазці (светр такий). Радіо «брехунець». Старі кеди під ліжком. Де, цікаво, ВОНИ були раніше?", — йдеться в тексті Юрія Іздрика "Білочка (разом з Шевою)"
"Летиш над Європою — уважай, внизу люди. А нас тут глушать, як рибу в ставку. І не так літаками, як бедламом у парламенті, бедламом усіх цих виборів, бедламом у голові громадян. Кави нормально не вип'єш, увімкни брехунець на кухні, все тебе чимось приголомшать", — пише в своєму романі "Записки українського самашедшего" Ліна Костенко.
Брехунець відходить у минуле
Всього станом на 2019 рік проводове радіо мало 400 000 абонентів.
Станом на 2020 рік Укртелеком відімкнув проводове мовлення в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Закарпатській області.
У 2021 році його прибрали в Дніпропетровській області. Двадцяті роки цього століття можуть стати останніми для проводового мовлення Українського Радіо в цілій країні, проте ефір можна слухати в FM-діапазоні.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
