Науковий співробітник Інституту історії України НАН України Сергій Шумило під час експедиції на гору Афон у Греції знайшов 144 стародруки з київських друкарень. Серед них є понад 20 рідкісних видань Київської митрополії XVI−XVII століть та навіть три Острозькі Біблії 1581 року.
Про це повідомив Сергій Шумило в соцмережі Facebook.
В книгосховищі одного з афонських монастирівГора та найбільший у світі осередок православного чернецтва на півострові Айон-Орос, в області Центральна Македонія, на північно-східному узбережжі Греції, між затоками Айон-Орос та Ієрісос Егейського моря. Шумило нарахував 144 стародруки XVIII століття. Більшість книг видані в друкарні Києво-Печерської лаври.
Раніше він повідомляв, що знайшов 60 стародруків. Проте після нового підрахунку дослідник уточнив цю цифру до 144 примірників.
"Сам неймовірно вражений такою кількістю українських стародруків. Це тільки видання XVIII ст., а ще ж тут зберігається понад 20 рідкісних видань Київської митрополії XVI−XVII стт. (серед них три примірники Острозької Біблії 1581 р.)", — пише Шумило.
Всього з півтори тисячі Біблій з Острогу до ниших днів збереглося 350 примірників.
Науковець довідався, що найбільше українські стародруки передавали на Афон в проміжку з 1730-х до 1770-х років. Після цього періоду кількість видань, що надходили до грецького православного монастиря, різко зменшилась. Історик пов'язує це з російським поневоленням: "Припинення надходжень книг пов'язане з ліквідацією Катериною II автономії Гетьманщини в 1764-му, знищенням Запорозької Січі в 1775-му та остаточною ліквідацією козацького полково-сотеннного устрою України в 1781-му на підконтрольних Російській імперії територіях".
В українських навчальних закладах за наказом російської влади того часу запровадили жорстку цензуру. Російська імперія почала вводити численні обмеження українського книговидання.
Шумило вважає, що розвиток української культури та книговидання можна простежити за надходженням стародруків на Афон. Так само можна простежити штучне придушення цього процесу владою Російської імперії.
"Не знаю, чи є ще десь, щоб в одному місці було сконцентровано таку велику кількість українських стародруків? І це тільки в одному монастирі. Це просто неймовірно. Все це неоціненні скарби української духовно-культурної спадщини, які зберігаються в закритих книгозбірнях афонських монастирів", — пише Шумило.
Науковець підсумовує, що така кількість стародруків на горі Афон означає, що в тодішнього духовенства Києва та Афону були тісні зв'язки. Він називає цей культурний обмін "важливим для спадщини Афону". Уже в середині XVIII століття на горі виникли осередки українського чернецтва.
Шумило пише, що ченцями переважно ставали запорозькі козаки, зокрема преподобний Паїсій Величковський. Останній писав у листі до кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського "найпаче от православноіменития страни Запорожскія".
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
