Гетьман Іван Мазепа — одна з найзагадковіших постатей в українській історії, але саме легенда про нього познайомила Європу з Україною.
Захопливе життя українського політичного і державного діяча стало джерелом натхнення для західних романтиків, а українців змушувало замислитися, чи довіряти російським письменникам, які вперто змальовували Мазепу зрадником.
Суспільне Культура розповідає, які українські і закордонні автори надихалися історією життя Івана Мазепи та як міт про його подорож прив'язаним до коня став культовим сюжетом у світі.
Мазепа у творах Тараса Шевченка
Образ Мазепи часто з'являється як в художніх, так і в публіцистичних творах Шевченка. Зустрічаємо його серед постатей історичного минулого України в поемах "Сон", "Великий льох" та "Іржавець".
У повісті "Близнюки" письменник переноситься думками на береги Дніпра і уявляє переяславські Божі храми, що серед чудової панорами блищать на заході сонця позолотою, зокрема собор, збудований Мазепою.
Дослідники стверджують, що Шевченко згадує гетьмана як справжнього українського державотворця і визнає величезний вклад Мазепи у культурне відродження України. Ба більше, він навіть опонує російському письменникові Алєксандру Пушкіну, коли той публікує поему "Полтава", де змальовує образ гетьмана Мазепи як зрадника Петра І.
У відповідь на це Шевченко називає російського царя узурпатором та катом своєї Вітчизни і пише: "Це той первий, що розпинав нашу Україну" — одні з найгостріших рядків у багатолітній боротьбі за українську культурну пам'ять.
"Мазепа", Джордж Байрон
Захопливе життя Мазепи для Заходу вперше відкрив Вольтер, але саме романтична поема британського письменника Джорджа Байрона зробила образ гетьмана і цікавість до України культовими у Європі.
Поема має мало спільного з реальною біографією гетьмана. Вона побудована у формі розповіді-сповіді старого гетьмана Мазепи шведському королю Карлу XII після поразки у Полтавській битві. Центральний епізод твору — за зв'язок із дружиною шляхтича юного Мазепу карають, прив'язуючи оголеним до спини коня. Кінь приносить приреченого на смерть в Україну, де Мазепу рятує дівчина.
Фантастична любовна історія гетьмана згодом мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Окрім образу Мазепи, Байрон робить відомими для європейців такі українські слова, як "козак", "гетьман", "Україна".
Письменникам-романтикам його часу було характерно захоплення національною ідеєю, уславлення прагнення до свободи — а українські реалії давали багато матеріалу на цю тему.
"Мазепа", Віктор Гюґо
Французький письменник Гюґо, натхненний Байроновою поемою, написав свій власний твір під тією самою назвою. У нього гетьман Мазепа остаточно міфологізується і втрачає риси конкретного історичного діяча. Гетьман у творі Гюґо символізує митця, а його кінь — мистецький геній, натхнення. Митець намагається звільнитися від пут свого генія, але не може, тому геній відносить митця з реального світу.
Також автор зачіпає тему зв'язку між людиною і природою, багато уваги приділяє опису ландшафтів. Щоправда, Гюґо дуже приблизно уявляв собі природу України — про це свідчить поява у творі піщаної пустелі з барханами, "схожими на смугасте покривало".
Так само як Байрон, Гюґо теж наголошує на спільності, що прослідковується між цінностями українського героя і європейських читачів. В останніх рядках першої частини Гюґо говорить, що одного дня Мазепу зроблять князем України — "prince de l’Ukraine". Хоча сам образ України у романтиків був дещо розмитий і невиразний, країну можна ототожнити географічно і у Байрона, і в Гюґо.
"Мазепа", Юліуш Словацький
Польський письменник Словацький пише драму, де Мазепа, шляхетний, хоч дещо необачний, утягнений у похмуру драму. Він став свідком "забороненого кохання", але честь і співчуття до закоханих не дозволяє Мазепі розкрити всі обставини історії.
Це наражає головного героя на помсту магната і в кульмінаційній сцені його заживо замуровують у глухій кімнаті. Мазепа навіть перед лицем жахливої смерті не видає таємниці — й в останню мить за наказом короля його розмуровують і напівмертвого виносять із могили.
Для зображення міфічності Мазепи автор додає в драму ще один епізод випробування — їзду зв'язаним на дикому коні степами України. Дослідники стверджують, що із сюжетно-композиційного погляду ця сцена видається зайвою і навіть порушує жанрові засади драми, але Словацький, імовірно, хотів закцентувати на остаточній "Голгофі" Мазепи.
Цікаво, що Юліуш Словацький створив дві драми про Мазепу: першу написав у 1834 році й потім сам знищив, а другу опублікував у 1839 році — і це був єдиний твір поета, поставлений за його життя на сцені.
"Мазепа", Володимир Сосюра
Володимир Сосюра сміливо переосмислює роль Мазепи в історії України, змальовуючи привабливий образ. Він у нього не зрадник, а герой, гетьман і громадянин, який хоче лише одного — "щоб квітла його рідна земля і була щасливою…"
Перші чотири розділи твору були надруковані в журналі "Життя і революція" ще у 1929 році. Але про це Сосюра скаже згодом: "…образ був ще тільки ембріоном, а мене навіть за ембріон почали бити".
Володимир Сосюра завершив твір, за дослідженнями науковців, лише у 1960 році. Тексти поеми довгі роки переховували в його родині й лише у 1987 році були передані до відділу рукописних фондів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Невдовзі, у дев'яностих роках, суголосно з відновленням незалежності України, поема "Мазепа" побачила світ.
Також серед світових авторів про гетьмана Івана Мазепу писав німецький письменник Адольф Мютцельбурґ, чеський письменник Йосиф Вацлав Фріч, румунський і молдавський письменник Ґеорґе Асакі та шведський лауреат "Нобелівки" з літератури Вернер фон Гейденстам.
Про Мазепу також писали твори такі українські автори, як Михайло Старицький ("Руїна"), Богдан Лепкий ("Батурин"), Степан Руданський ("Мазепа, гетьман український").
Серед письменників новітньої української доби — твір Богдана Сушинського "Гетьман Мазепа: повернення до Батурина", драма на 5 дій Олелька Островського "Гетьман Іван Мазепа", роман Григорія Колісника "Мазепа-гетьман, історичний роман Миколи Сементовського "Мазепа", історична дума Кіндрата Рилєєва "Мазепа", історичний роман Данила Мордовця "Цар і гетьман".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
