У палаці на Хмельниччині знайшли напис арабською в'яззю: переклад

У палаці на Хмельниччині знайшли напис арабською в'яззю: переклад

У палаці на Хмельниччині знайшли напис арабською в'яззю: переклад
Панно із написом османською мовою в палаці Крупенських у с. Кривчик, Хмельниччина, 2024 рік. Фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник/Facebook

У селі Кривчик Хмельницької області, у палаці Крупенських, де нині діє психоневрологічний інтернат, виявили панно з написами арабською в'яззю початку XVIII століття.

Про це повідомив Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник.

Лікар-психіатр Кривчицького психоневрологічного інтернату Михайло Гузяк у грудні 2022 року розповів ексдиректорці музею Стефанії Баженовій, що під шаром штукатурки у вбиральні на одній зі стін знайшли панно зі східними написами. Його виявили під час ремонту, а біля нього — сліди ще однієї забіленої плити.

16 грудня 2022-го музей-заповідник вирушив у село Кривчик на експедицію. В закладі фахівців зустрів директор психоневрологічного інтернату Андрій Арцаблюк.

Музейники заміряли панно, сфотографували напис і почали шукати перекладача. Це відбувалося не без труднощів. Спершу подали запит до відомого історика-османіста, професора Варшавського університету Даріуша Колодзєйчика, але він не зміг допомогти, бо нещодавно пережив інсульт. Музей тоді написав його учениці Наталії Кроліковській, а та порадило звернутися до професора Мехмета Чєлєнка з університету Улудаг у м. Бурса в Туреччині. А колега-арехолог Павло Нечитайло допоміг написати ще одному професору — Мехмету Хаккі Сучину з Університету Газі в Анкарі (Туреччина).

Чєлєнк надіслав транслітерацію латинською мовою, Сучин — ще й переклад англійською. А музей навів переклад українською мовою із давньої плити:

Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан, який був звільнений від світу горя свого часу.

Поки світ наповнений смутком і горем,

не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.

[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право

День і ніч мої руки й язик голосили

Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв

Тепер запанували слухняність і спокій.

[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки

Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.

Сила долі Королівства свідчить про це

Така освічена людина, як великий візир, була його нареченим

[відсутнє] і його візир Алі-паша

Ім'я його в усіх світах згадують добром.

Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,

[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу.

На думку науковців, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.

"На більш імовірний зв’язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул «наречений», у тексті – «damad», найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр., як і зазначав професор Чєлєнк та його колеги. Найбільш імовірно, що вмонтовані у стіни кривчицького палацу плити первісно були встановлені в Хотині", — пише музей.

Саме за правління Ахмеда ІІІ на початку XVIII століття перебудовували Хотинську фортецю. Власники палацу Крупенські могли використати османські плити як декор. Панно демонтували з одного із турецьких об'єктів у Хотинській фортеці. Імовірно, що приміщення, де знайшли панно, первинно слугувало як напіввідкрита веранда.

Більше про палац Крупенських та його засновників

Родина Крупенських володіла землями на південному заході України (на Бессарабії) з XVIII століття. Представники цієї родини відігравали важливі ролі в політичному житті й Хотинського повіту, й усієї Бессарабської губернії.

Палац у Кривчику звели зусиллями генерала та члена Державної Думи Михайла Крупецького. Це двоповерхова будівля з верандами, яка поєднує стилі бароко та пізньої готики. Одна з особливостей споруди — чотириповерхова восьмигранна вежа з годинником. Навколо палацу були парк, фруктовий сад, оранжереї та теплиці, але збереглись лише фонтан та штучне озеро.

Палац був збудований приблизно до 1793 року. Як розповідав ексдиректор психоневрологічного інтернату Леонід Романов, останній нащадок роду Крупенських утік за кордон після більшовицької революції. Потім два роки у маєтку працював піонерський табір. Згодом був облаштований будинок відпочинку на 47 місць, де мешканці довколишніх сіл могли безоплатно відпочивати по одній людині від села.

Згодом будівлю реорганізували в інтернат для незрячих, теж на 47 людей. Під час Другої світової війни німецькі окупанти рік утримували жителів інтернату, але у 1943 році убили 45 із них, живцем закопавши в урочищі Соломинчик, біля Дунаєвець.

У 1945 році тут створили інтернат на 160 місць для ветеранів Другої світової з інвалідністю, яким не було куди повертатися. А в 1978 році будівлю знову реорганізували — зробили психоневрологічний інтернат.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок