"Був недоступним приблизно 230 років". На Франківщині археологи потрапили до склепу в'їзної вежі Галицького замку

"Був недоступним приблизно 230 років". На Франківщині археологи потрапили до склепу в'їзної вежі Галицького замку

"Був недоступним приблизно 230 років". На Франківщині археологи потрапили до склепу в'їзної вежі Галицького замку
Засніжений Галицький замок, Івано-Франківщина. Фото: Facebook/Галицький замок

На Івано-Франківщині археологічна експедиція національного заповідника "Давній Галич" зайшла в один зі склепів в'їзної вежі Галицького замку.

Про це Суспільному розповів консультант археологічних досліджень замку Юрій Лукомський.

За його словами, це — один із шести склепів, згаданих у так званому переписі замку за 1582 рік.

"Це — досить красиве приміщення. Вікно, через яке ми потрапили, завглибшки чотири метри. З нього, можливо, могли й стріляти у часи військових дій. Але основне призначення цього вікна — давати світло", — каже Юрій Лукомський.

"Був недоступним приблизно 230 років". На Франківщині археологи потрапили до склепу в'їзної вежі Галицького замку
Один із шести склепів Галицького замку. Фото: Суспільному надав Юрій Лукомський

Він також додав, що це приміщення було недоступним приблизно 230 років. На землі працівники "Давнього Галича" побачили сліди від брусів, які призначалися для того, щоб тримати дерев'яну підлогу.

"Від підлоги залишився лише дерев'яний тлін. Від дерева — пустоти. Але для археологів побачити це було дуже важливо, щоб ми змогли реконструювати склеп", — пояснює консультант археологічних досліджень замку.

"Був недоступним приблизно 230 років". На Франківщині археологи потрапили до склепу в'їзної вежі Галицького замку
Так виглядає склеп у Галицькому замку. Фото: Суспільному надав Юрій Лукомський

Юрій Лукомський каже: члени експедиції також побачили зсередини головний вхід до склепу, однак на ньому лежить брила стіни вагою десять тонн.

"Після того, як ми це вивчимо, будемо думати, як його музеєфікувати. Цю брилу стіни потрібно буде відкотити на місце, звідки вона походить. Ми знаємо, де воно. Потім будемо розчищати вхід, щоб заходити туди через двері, як це було колись", — розповідає консультант археологічних досліджень замку.

"Був недоступним приблизно 230 років". На Франківщині археологи потрапили до склепу в'їзної вежі Галицького замку
Головний вхід до склепу, однак на ньому лежить брила стіни вагою десять тонн. Фото: Суспільному надав Юрій Лукомський

З його слів, у переписі Галицького замку за 1582 написано, що у склепі зберігалися актові книги, зброя та скрині з майном місцевих можновладців.

"Колись життя було небезпечне, щоб тримати це вдома. Люди платили гроші, аби зберігати свої коштовності у підземеллях замку. Залишки ми не змогли знайти, бо це приміщення було законсервованим у XVIII столітті. Зі склепу все повиносили перш ніж засипати", — пояснює Юрій Лукомський.

"Був недоступним приблизно 230 років". На Франківщині археологи потрапили до склепу в'їзної вежі Галицького замку
Склеп у Галицькому замку був недоступним приблизно 230 років. Фото: Суспільному надав Юрій Лукомський

Гендиректор "Давнього Галича" Володимир Олійник розповів Суспільному, що розчищати вхід до підземелля планують навесні 2024 року. Національний заповідник шукатиме для дослідження спеціалістів, які мають дозволи на підземні роботи.

Що відомо про Галицький замок

Галицький або Старостинський замок — це фортифікаційна споруда XIV століття, розташована на Замковій або Галич-горі, висота якої сягає до 340 м. Споруду збудували у Галичі на місці княжого дерев'яного замку, про який вперше згадали у 1119 році.

Розкопки в'їзної вежі Галицького замку розпочалися у травні 2022 року.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

На початок