Україна представить свій унікальний проєкт "Плетіння сіток" на 60-й Венеційській бієнале — міжнародній виставці сучасного мистецтва, що триватиме з 20 квітня до 24 листопада 2024 року.
Під час підготовки проєкту виникали певні труднощі, зокрема куратори заявляли про недостатню співпрацю з Мінкультом. 25 січня куратори й митці українського проєкту, в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв та комісар павільйону Тарас Шевченко провели пресконференцію.
Суспільне Культура розповідає про мистецькі проєкти та особливість цьогорічного українського павільйону, а також про проблеми, що виникли у роботі.
Український проєкт на бієнале
Куратори Вікторія Бавикіна та Максим Горбацький розповіли, що "фокусувались не лише на інакшості, але й на спільних діях. Адже під час війни кожен має власний досвід, який і робить нас інакшими".
Цьогорічна тема бієнале "Іноземці скрізь" зосереджує увагу на маргіналізованих групах, включно з вигнанцями, емігрантами та аутсайдерамив. Український проєкт "Плетіння сіток" відображає цю тему через метафору плетіння маскувальної сітки, символізуючи спільні дії та емансипацію.
"Тема цьогорічної бієнале дуже тісно вплітається в наративи нашої сучасності — як української, так і європейської. Багато наших співгромадян переїхали жити в інші країни. Сподіваюся, тимчасово, але ми розуміємо, що далеко не всі повернуться. Водночас багато іноземців приїхали в Україну допомагати, волонтерити, воювати на фронті. Тому ці сенси нам дуже близькі", — сказав Тарас Шевченко.
Максим Горбацький каже, що метафора плетіння сіток дозволяє закцентувати на самоорганізації, горизонтальній дії та спільній роботі як центральному факторі витривалості сучасного українського суспільства, водночас саме спільність та об'єднання різноманітних досвідів інакшості підсилюють одне одного. У проєкті залучили три мистецькі роботи, які покажуть глядачам різні спільні досвіди, шляхи переживання цих досвідів та можливості їхньої комунікації.
Робота Андрія Рачинського та Даниїла Ревковського "Цивільні. Вторгнення" складається з фото та відео з архівів цивільного населення, які митці знаходили в невеликих групах та чатах. Послідовність відеоряду починається з моменту усвідомлення початку війни. Даниїл зауважує, що вони "намагались за допомогою відео, отриманих від цивільного населення, дослідити, як змінюється доля тіл після смерті — як їх забирають з-під обстрілів, перевозять та захоронюють".
Лія та Андрій Достлєви у своїй Comfort Work іронічно досліджують стереотипи про роботу українських біженців за кордоном, каже Горбацький. Митці створюють простір, де ці стереотипи можуть бути показані тими, хто їх вигадали. Концепцію допомагали втілювати українці, котрі вимушено перебувають за кордоном. Відображенням цих кліше займались місцеві професійні актори.
Катерина Бучацька представлятиме серію робіт "Щирі вітання" від 15 нейровідмінних художників та художниць. Мисткиня демонструє, як через війну змінюються або повертаються до первісного значення звичні привітання та побажання.
Катерина в поясненні концепції своїх робіт каже, що з початком вторгнення "ми не можемо побажати людині в бомбосховищі щастя та здоров'я, а побажання тихої ночі тепер сприймається по-іншому". На думку самої художниці, серія робіт "Щирі вітання" є важливою подією для української інклюзії, вона сподівається, що ці 15 митців матимуть змогу поїхати до Венеції. Катерина наголошує: "Коли ми щось бажаємо, це орієнтоване на майбутнє, а значить, воно у нас є".
Архітектурна композиція Олександра Бурлаки під назвою "Робота" буде об'єднувати всі роботи, представлені в українському павільйоні. Він використовує традиційні практики виготовлення домашнього текстилю, характерні для української культури, одночасно з цим створює тло для особистих досвідів і відображення останніх подій.
Чи вплине зміна президента бієнале на підтримку України
Згідно з регламентом Венеційської бієнале, поточного президента Роберто Чікутто замінять після завершення його терміну в березні 2024 року — за місяць до відкриття бієнале, організованого ним.
Журналіста П'єтранджело Буттафуоко номінували на посаду президента Венеційської бієнале. Раніше він був членом ультраправих груп. Його кандидатуру запропонував міністр культури Італії Дженнаро Санджуліано: таке рішення вважають символом перемоги ультраправого уряду країни в культурному секторі.
Буттафуоко, відомий своїми суперечливими поглядами та ідеологіями, отримав підтримку від уряду. Його кандидатуру 14 листопада затвердили Палата й Сенат Італії.
Куратор Борис Філоненко під час пресконференції звернувся до представників Міністерства культури з питаннями про зміни у керівництві Венеційської бієнале, а саме про те, як відбувається комунікація між Мінкультом та керівництвом заходу. Його також цікавить, чи існує довгострокова стратегія такої комунікації, особливо в контексті можливого обрання на керівну посаду в березні правого журналіста П'єтранджело Бутафуоко, який не налаштований на контакт з Україною.
Ростислав Карандєєв зазначив, що наразі не може прокоментувати ситуацію через те, що подія ще не відбулася. У разі перемоги цього кандидата Мінкульт буде думати над стратегією вибудовування зв'язків.
Фінансування українського павільйону
У грудні 2023-го куратори заявили про проблеми під час підготовки, зокрема відсутність підтримки в питанні бюджету від Мінкульту. Попри те, що павільйон для української команди надали безкоштовно в межах підтримки організаторами бієнале, велика частина роботи над проєктом залишалась непрофінансованою.
Частини проєкту фінансували за допомогою зовнішніх надходжень, але загальне фінансування було великою проблемою. В команді зазначали, що були змушені покладатися виключно на приватну підтримку партнерів і весь час команди йшов на пошуки коштів.
"Презентація на міжнародній платформі такого рівня — це можливість нагадати про російську війну в Україні світовій спільноті, чия увага сьогодні зміщена на більш медійні збройні конфлікти. Саме зараз, в умовах згасання інтересу до України з боку іноземців нам потрібно не втратити шанс, щоб наш голос почули саме ті, чия підтримка у світі для нас дуже важлива", — казали куратори.
У Мінкульті ж відповіли, що відкриті до діалогу та налаштовані співпрацювати з кураторами. Комісар українського павільйону Тарас Шевченко заявив, що оскільки 60-та Венеційська бієнале відбувається у 2024 році, бюджетні кошти будуть витрачати з державного бюджету на наступний рік і точна сума буде затверджена у плані роботи МКІП.
Крім того, він наголошував, що міністерство надає лише часткову фінансову підтримку на створення та реалізацію проєкту, а переможці завжди залучають додаткові кошти.
На пресконференції теж обговорювали питання щодо фінансування, зокрема від Мінкульту в сумі 5 мільйонів гривень, як раніше було заплановано згідно з бюджетом. Так, зокрема, перший транш має відбутися в березні. Кураторській групі вдалося також залучити близько 30 % коштів від зовнішніх партнерів.
Венеційська бієнале — це один із найвідоміших мистецьких форумів у світі, який проводять кожні два роки у Венеції, Італія. Він охоплює тематичні виставки сучасного мистецтва та національні павільйони. Ця подія відома своїми інноваційними підходами та експериментальним характером як важлива платформою для міжнародного мистецького діалогу. Україна бере участь у Венеційській бієнале з 2001 року.
Авторка: Яна Качковська
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
