Національний університет оборони України відкрив у себе на території мурал "Наша земля" з нагоди Дня Збройних сил України. З кінця листопада в столиці діє заборона на нові стінописи, однак цей мурал почали робити до введення мораторію.
Про відкриття муралу університет повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Автори роботи — харківський художник Андрій Пальваль і художниця Єлизавета Деримука. Керівник проєкту — Павло Нетесов.
"Живописний сюжет складається з образів українських захисників, поміж яких можна побачити застиглих у камені воїнів минулого. Основи кам'яних ідолів заглиблені у просякнуту кров'ю поколінь українську землю, що зберігає в собі свідчення великих битв та пам'ятає звитягу легендарних воїнів славетної минувшини", — прокоментувало керівництво нову роботу на стінах вишу.
У нижній частині зображено, як у землі лежать вістря монгольських стріл, списи, турецькі ядра кам'яні, турецькі ятагани, римські мечі, польські карабелі. Зброя перемішана з кістками ворогів.
"Головна ідея — це показати тисячоліття боротьби людей, які жили на нашій землі з тими хто приходив її завойовувати", — пише автор.
Андрій Пальваль у коментарі Суспільне Культура розповів, що задум створити мурал на території головного військового вишу України виник ще у травні.
"Можливість зробити мурал у мене була лише в жовтні-листопаді, — додав художник. — Відкриття відбулося, відповідно, в грудні до Дня Збройних сил України".
Пальваль пояснює, що територія військового університету закрита для вільного відвідування. Тож головна аудиторія муралу — військові.
Як ідеться на сайті закладу освіти, його будівлі були спроєктовані у 1913 році, а будівництво тривало до 1917 року. Він описаний у виданні "Звід пам'яток історії та культури України".
Також до Дня ЗСУ в університеті відкрили виставку "Воля народам! Воля Людині!" та презентували картину головного сержанта Сергія Бабія "Битва за Київ". В експозиції — оригінальні пропагандивні листівки армії УПА, мистецькі роботи, створені на уламках знищеної під час битви за Київ російської військової техніки.
Чому і коли ввели мораторій на мурали в Києві
Через кілька гучних історій з київськими муралами містяни створили петицію про розроблення прозорої процедури погодження стінописів. Комісія з питань збереження та захисту культурної спадщини 30 жовтня підтримала петицію.
Каталізатором невдоволення хаотичними стінописами в Києві стала робота Євгенії Фуллен, яку вона почала малювати на будинку з охоронним статусом на Січових Стрільців, 31, що в Шевченківському районі. Зрештою зобов'язали зафарбувати зображення коштом авторки. Однак Фуллен почала малювати той самий мурал на Виноградарі в Києві.
23 листопада в Києві ввели тимчасову заборону на створення нових стінописів. Вона триватиме, поки Київська міська рада розробляє прозорий та відкритий механізм погодження ескізів муралів.
Водночас у Києві відкрили й інші мурали — вже після мораторію. Наприклад, 30 листопада відкрили стінопис "Захисники світла", присвячений силам протиповітряної оборони та українським енергетикам.
Або ж це відкритий 8 грудня мурал на підтримку полонених захисників "Азовсталі" біля сходів нижнього ярусу Подільської набережної (метро Поштова площа), поруч із графіті "АзовСталь".
Суспільне Культура раніше розповідало про тенденцію увічнювати події війни в муралах та намагалося розібратися, чи потрібна в Києві велика кількість муралів і що відрізняє хороший стінопис від поганого.
Новину оновлено об 11:45 14 листопада. Додано коментар Андрія Пальваля та уточнені дати створення муралу. У попередній версії новини було вказано, що мурал створили, попри заборону міської влади. Але його почали робити ще до введення мораторію. перепрошуємо за неточність.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]