Євгенія Фуллен почала малювати мурал на Виноградарі в Києві, на будівлі архітектора-модерніста Едуарда Більського. Раніше той самий ескіз вона хотіла нанести на пам'ятку архітектури на Січових Стрільців, 31.
Про це повідомляє засновник сторінки Ukrainian Modernism Дмитро Соловйов.
Як ідеться, стінопис почали робити за адресою вул. Василя Порика, 3А.
"Це цинічний прояв повної байдужості до думки громади", — коментує Соловйов.
Депутатка Київради Євгенія Кулеба підтвердила створення муралу. На зображенні вже з'явилися написи проти стінопису. Деякі кияни також публічно висловилися проти муралу.
Таке саме зображення Євгенія Фуллен створювала на будинку з охоронним статусом на Січових Стрільців, 31, що в Шевченківському районі Києва. Тоді частині киян це не сподобалося. Міська влада вирішила, що мурал зафарбують коштом авторки. Детальніше про історію з муралом на Січових Стрільців, думки самої Євгенії Фуллен та міської громади ми розповідали тут.
Через кілька гучних історій з київськими муралами містяни навіть створили петицію про розроблення прозорої процедури погодження стінописів. Комісія з питань збереження та захисту культурної спадщини 30 жовтня підтримала петицію.
Хто такий Едуард Більський
Едуард Більський — український архітектор, дійсний член Академії архітектури України, член Спілки архітекторів УРСР.
Спроєктував понад 300 споруд у Києві, Одесі, Москві, Ташкенті та інших містах. Найвідоміші його роботи:
- Парк Вічної Слави (у співавторстві);
- житлові масиви Виноградар та сусідній Синьоозерний;
- Київський палац дітей та юнацтва — у співавторстві з Авраамом Мілецьким;
- автовокзали в Києві та Одесі — також у співавторстві з Мілецьким;
- Палац урочистих подій у Дніпровському районі.
Більський розпочинав у стилістиці радянського модернізму. Пізніше приділяв увагу композиціям із криволінійними формами, асиметричністю, активною пластикою, поліхромією й залученням витворів монументального мистецтва, за що його творча манера отримала визначення "київський неопластицизм".
Про будівлю на вулиці Василя Порика, 3А, в Києві
Як розповідає дослідник модернізму Дмитро Соловйов, хореографічна школа № 1 на житловому масиві Виноградар була збудована у 1984 році за проєктом Більського. Вона вкрита коричневою керамічною плиткою, розмаїта за формами: вертикальні вузькі вікна, заокругленні кути, стіни-ребра, що виконують функцію сонцерізів, а також вхід, що прикрашає арка, центральна частина композиції.
"Ця школа — ледь не остання будівля на Виноградарі, яка зберегла свій автентичний вигляд", — підсумовує Соловйов і закликає зупинити створення муралу на стінах школи.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
