Міноборони та Мін'юст підтримують законопроєкт про реєстровані партнерства

Міноборони та Мін'юст підтримують законопроєкт про реєстровані партнерства

Совсун прийшли відповіді від Мін'юсту та Міноборони, ті підтримують законопроєкт № 9103
Депутатка Інна Совсун. Фото: Inna Sovsun/Facebook

Міністерство оборони та Міністерство юстиції України виступають за ухвалення законопроєкту № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств". Раніше негативні висновки цих відомств блокували подальше просування законопроєкту у Верховній Раді.

Про це написала у Facebook народна депутатка Інна Совсун.

Совсун зазначає, що підтримка двох міністерств надійшла після її запитів у ці установи. Міноборони України змінило позицію та підтримало законопроєкт. Мін'юст мав розробити альтернативний законопроєкт про партнерства, але також змінив позицію і готовий підтримати документ № 9103.

Міністерство юстиції оцінює законодавчу ініціативу як перший прогресивний крок до конструктивного діалогу із суспільством. Міністерство підготує правки в законопроєкт до другого читання у Раді. У відповіді на запит Інни Совсун відомство каже: якщо ухвалити законопроєкт № 9103, Україна виконає свої зобов'язання по статті 8 Конвенції про права людини і зникнуть підстави подавати позови до Європейського суду з прав людини проти України через дискримінацію.

Тепер рішення — за Верховною Радою України.

Суспільне Культура записувало інтерв'ю зі співавторкою законопроєкту № 9103, юристкою Марією Клюс.

Марія також була героїнею спецпроєкту Суспільного Культура "Видимі".

Суть законопроєкту № 9103 про реєстровані партнерства

У цій петиції на підтримку законопроєкту № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств" наголошується, що пари, які не хочуть або не можуть оформити шлюб, не мають змоги отримати такі ж права, що й одружені. Зокрема, це стосується одностатевих пар, серед яких пари ЛГБТІК+військових.

Дехто з військових ЛГБТІК+ не дожили до моменту, коли зможуть оформити свої стосунки, додається у петиції. Автор документа також зазначає, що одностатеві партнери не можуть ухвалити рішення щодо лікування свого партнера чи партнерки, якщо він чи вона були поранені, та не можуть ухвалити такі рішення самостійно.

Або в гіршому випадку, якщо він чи вона загинули, не можуть розпоряджатися тілом, одержати спадок за пільговими умовами чи соціальний захист з боку держави, як це передбачено для сімей військових або постраждалих від війни.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок