Перейти до основного змісту
Рецензія на фільм "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової: про дорослішання в дев'яностих та бунтівний підлітковий дух

Рецензія на фільм "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової: про дорослішання в дев'яностих та бунтівний підлітковий дух

Рецензія на фільм "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової: про дорослішання в дев'яностих та бунтівний підлітковий дух
Кадр із фільму "Ти мене любиш?". Фото: FILM.UA

У цьогорічній програмі Київського тижня критики "Україна-Польща" представлено три українські стрічки — "Ля Палісіада" Сотниченка, "Назавжди-Назавжди" Бурячкової та "Ти мене любиш?" Ноябрьової. Якщо два перші фільми є режисерськими повнометражними дебютами, то для Тоні Ноябрьової це вже друга робота після "Героя мого часу" 2018 року — трагікомедії про великі мрії та "європейські цінності". Однак її нова стрічка "Ти мене любиш?" суттєво різниться за тоном і настроями.

Світова прем'єра фільму відбулася на Берлінському кінофестивалі у програмі "Панорама" 2023 року, а українська — 17 жовтня на Київському тижні критики.

Журналістка Суспільне Культура Альона Шилова розбирає, що нового приносить стрічка в українське кіно, а також чому під час перегляду виникає відчуття, ніби глядачі дивляться два окремих фільми.

Фільм відкривається сценою у дитячій кімнаті підлітки Кіри. Вона танцює під пісню She's Got It, запихуючи шкарпетки собі у бюст, щоб здатися більш дорослою. За вікном — 1990-ті. Роль головної героїні виконує акторка Карина Химчук (1999), і, з першого кадру глядачам стає зрозуміло — Химчук got it.

У виконанні Химчук Кіра світиться й палахкотить вогнем юності, цікавості та бажання пізнати доросле життя. Химчук обеззброює глядачів і не залишає їм і шансу не закохатися в неї у ролі Кіри — вона заряжає своєю енергією молодості, як тільки з'являється на екрані, та не відпускає до самого кінця. Зі своєю короткою стрижкою "під хлопця" та любов’ю до яскраво-червоної помади (яку героїня цупить у мами) персонажка Кіри нагадує героїню фільмів Годара, на кшталт Джин Сіберг. Цікаво, що такий колоритний образ чудово вписується у зазначений історичний період, руйнуючи стереотип про те, що в дев'яностих усі підлітки виглядали сіро та депресивно.

Рецензія на фільм "Ти мене любиш?" 2023, тоня ноябрьова, карина химчук
Рецензія на фільм "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової: про дорослішання в дев'яностих та бунтівний підлітковий дух. Фото: Family Production

Надалі глядачів знайомлять зі звичним світом героїні: на вечірці, яку влаштували її батьки, ми бачимо ідеалізований образ родини. Кіра обожнює свого батька і має хороші взаємини з мамою. Це відчуття тепла та комфорту транслюється й через операторську роботу — кадри наповнені теплим жовтуватим світлом та м'якими кольорами, ніби були зняті на кіноплівку. Такий вибір візуального оформлення грає на руку фільму та його завданню передати дух дев'яностих: у своїй інтерпретації Ноябрьова обирає зображувати їх не як темні та похмурі часи, а як щось більш ніжне, ностальгічне.

Та звичний світ Кіри руйнується: між батьками починаються сварки — батько періодично зникає, приховуючи зраду, а мати не може йому цього пробачити. Усе призводить до того, що головна героїня чинить спробу самогубства. Дівчину рятує молодий лікар Міша, і десь із цього моменту очікуєш, що почнуть розгортатися головні події стрічки — героїня та її характер окреслені, конфлікт також. Проте фільм повертає у несподіваний бік.

Рецензія на фільми "Ти мене любиш?" 2023, Тоня Ноябрьова, карина химчук
Рецензія на фільм "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової: про дорослішання в дев'яностих та бунтівний підлітковий дух. Фото: Family Production

На початку "Ти мене любиш?" вибудовуються три потужні конфлікти як на зовнішніх, так і на внутрішніх рівнях у житті героїні. Перший — це розлучення її батьків, тобто злам звичного дитячого світу та сприйняття своєї сім’ї. Другий — розпад СРСР, трансформації зовнішнього світу та його правил, які починають швидко змінюватися. Третій — більш особистий, про саме дорослішання Кіри та усвідомлення себе вже не як дитини, а як молодої жінки.

Як концепт усі три лінії звучать надзвичайно цікаво і дають сильний старт — розглянути взаємини між Кірою та її батьками під час кризи, показати, як розпад СРСР вплинув на людей, а також дослідити, що героїня буде робити з новим відчуттям свободи та дорослості.

Але якщо на початку стрічка закладає всі ці сюжетні лінії і вибудовує основу для своїх головних конфліктів, то ближче до середини усі ці надбудови безжально ламаються.

Після невдалої спроби накласти на себе руки Кіра вирішує переїхати до лікаря Міші. І у цей абсолютно несподіваний сюжетний поворот насправді мало віриться: героїня просто знаходить лікаря, катається з ним на швидкій, а потім вривається до нього в комуналку і пропонує жити разом. Складність полягає у тому, що трохи інфантильному, по-дитячому безтурботному характеру героїні така поведінка й справді притаманна. Проте на тлі цих подій губиться взаємодія Кіри з її батьками. Їхнє розлучення залишає глибокий відбиток на героїні — це зрозуміло, але коли дівчина вирішує переїхати до нового хлопця, не показана реакція ані її мами (з якою у Кіри у були теплі стосунки), ані батька (якого Кіра обожнювала). Лише згодом, коли героїня після певного екранного часу повертається додому, мама зустрічає її фразою: "Ти ж не вагітна?" Але що змушує маму, яка до цього лагідно ставилася до своєї дочки, так різко змінити ставлення? Незважаючи на складний етап розлучення, глядачам було показано, що мама Кіри любить її — тож коли їхні взаємини встигли так кардинально перевернутися з ніг на голову? Хоча б про батька сценарій не забуває: той періодично з'являється на екрані, ніби намагаючись якось підтримувати зв'язок зі своєю донькою, проте власні проблеми та стрес занадто поглинають його у своїй деструкції.

Рецензія на фільми "Ти мене любиш?" Тоня Ноябрьова, Карина химчук
Рецензія на фільм "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової: про дорослішання в дев'яностих та бунтівний підлітковий дух. Фото: Family Production

Рішення Кіри раптово переїхати до лікаря виглядає як спроба втекти від раніше окреслених драматургічних конфліктів. При чому не на рівні персонажки — так, ніби героїня тікає від розлучення батьків (як, наприклад, у фільмі "Спіймай мене, якщо зможеш"), а на рівні сценарному — так, ніби авторка сюжету боїться та не знає, як далі розвивати вже заявлені конфлікти, тому мовби все перекреслює та переводить у нову площину.

Окремі запитання викликають стосунки Кіри з лікарем Мішею. Героїні за сюжетом 16–17 років, у той час як її любовний інтерес старший за неї як мінімум на років 10. Хоча їхні стосунки й займають велику частину екранного часу — фактично, весь період, коли Кіра живе в комуналці — але вони майже не розкриті.

У фільмі є цікава сцена першого сексу героїні, вона в міру комедійна та водночас тендітна — і саме цього хотілося б бачити більше. Але стосунки між героями ніяк не досліджуються: Міша наче просто не проти, що Кіра поруч, але глядачі не дізнаються про нього нічого окрім того, що він лікар і живе у комуналці. Між тим різниця у віці створює цілий пласт для дослідження взаємин між героями: від дисбалансу в динаміці стосунків (коли старший чоловік часто має більший вплив та владу над своєю юною партнеркою), до конфліктів на побутовому рівні через різницю поглядів поколінь. Але цього у стрічці немає — тільки одна сцена, де Кіра влаштовує вечірку в кімнаті Міші й той приходить стомлений та невдоволений і всіх розганяє. Та навіть цей епізод не дає глядачам краще зрозуміти жодного з героїв, а тим паче характеру їхніх стосунків. Потім, здається, хлопець просто набридає Кірі й вона вирішує піти та повернутися до родинного гнізда, і так само рівно та беземоційно (для глядачів), як почалися їхні стосунки, так вони і завершуються. У такі моменти знов виникає відчуття, що сценарій ніби навмисне тікає від усього драматичного, намагаючись триматися рівно.

Рецензія на фільми "Ти мене любиш?, Тоня Ноябрьова, карина химчук
Рецензія на фільм "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової: про дорослішання в дев'яностих та бунтівний підлітковий дух. Фото: Family Production

Саме життя у комуналці та співіснування з іншими її мешканцями показано реалістично та цікаво. Режисерка зводить цілий окремий маленький світ, показуючи різні варіанти життя під час кризи: хтось відчайдушно намагається емігрувати, хтось планує до кінця життя жити у старій кімнаті та не мріє про краще.

Звісно, фільми вже давно не мають будуватися за стандартною триактною структурою чи досліджувати закручені драматичні конфлікти. Сучасні глядачі у рівній мірі здатні сприймати як наркотично-епілептичні картини-колажі Гаспара Ное, так і методичні психологічні історії Теренса Маліка.

У другій половині фільму стає зрозуміло, що "Ти мене любиш?" — це радше портрет, психологічний зріз, а не структурована за стандартними драматичними правилами історія. Особливо це проявляється у зображенні життя Кіри в комуналці (яка, до слова, передана максимально автентично). Цей період якраз припадає на вихід України з СРСР, а отже, тепер головна героїня змушена стояти довгі черги за продуктами та обмінювати свій годинник на інші товари. У цих моментах "Ти мене любиш?" справді вловлює методичну, спостережливу історію за підліткою на зламі поколінь. Саме тому початок фільму відчувається так, наче він був вирізаний із зовсім іншого кіно.

Окремо варто відзначити музичний супровід фільму. "Ти мене любиш?" влучно вхоплює українську музичну сцену 1990-х і показує, що в Україні часів СРСР були не тільки насаджені совком російськомовні пісні, а й українська естрада.

Рецензія на фільми "Ти мене любиш?" 2023, Тоня Ноябрьова
Рецензія на фільм "Ти мене любиш?" Тоні Ноябрьової: про дорослішання в дев'яностих та бунтівний підлітковий дух. Фото: Family Production

Деталізовані костюми та локації влучно передають епоху 1990-х. Гардероб героїні, який складається переважно з джинсових курток, кольорових светрів та шарфів яскраво підкреслює її характер.

Залишається незрозумілим значення фінальної сцени стрічки (яка часто є визначальною). Однією з останніх фраз, яка звучить у фільмі, є: "Гарним дівчатам не потрібно працювати", після чого голова героїня дивиться прямо у камеру. Таке закінчення складно підв'язати до хоч якоїсь сюжетної лінії фільму, тому виникає запитання — чому автори обрали саме цей фінал? Можна припустити, що мета цієї сцени полягає у тому, щоб перенести глядачів у мабутнє та показати, що Кіра в порядку і з усім впоралася, але дивний діалог та ще дивніша репліка залишають глядачів у розгублених почуттях.

Саме через такі моменти "Ти мене любиш?" втрачає свою цілісність. Більша частина стрічки і справді передає те, що, здається, у неї закладала режисерка — фіксацію моменту розпаду старої держави й дорослішання дівчини на тлі політичної та економічної кризи.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок