У Європі триває гарячий сезон фольк-фестивалів. Зокрема у липні в німецькому містечку Рудольштадт відбувся 41-й фольк-фестиваль "Єврорадіо", де впродовж двох днів звучали українські народні пісні.
Попри воєнні виклики Суспільне делегувало на фестиваль український гурт KURBASY (репортаж про їхню участь у фестивалі слухайте на Радіо "Культура" за посиланням). Ця поїздка відбулася також за підтримки Goethe-Institut та Мар'яни Садовської, яка організувала на фестивалі окремий великий "Концерт для України".
Ведуча Радіо "Культура" Катря Гончарук підготувала репортаж про те, як проходив концерт для України на одному з найбільших world music фестивалів Європи.
Мар’яна Садовська – співачка та акторка, відома насамперед як інтерпретаторка української архаїки, колишня львів’янка, яка певний час працювала у театрі ім. Л. Курбаса, а потім продовжила кар’єру в Європі, співпрацювала з польським театром "Гардженіци", нью-йоркським андеґраундним театром "Ля Мама" і не лише. У "Концерті" Мар’яни Садовської об’єдналися майже 20 музикантів з різних куточків Німеччини та України. Як вдалося зібрати цей музичний десант, розповідає Мар’яна Садовська.
Мар’яна Садовська: "Мені було легко збирати людей, бо я знала, хто є в Німеччині, і, так би мовити, не бавився в гру "я поза політикою", а хто відразу включився в цю боротьбу. Усі солісти і солістки одночасно є активістами: усі збирають кошти на армію, опікуються переселенцями. І німецькі музиканти, які грали з нами на сцені, також давали благочинні концерти і донатили на армію.
Тобто для мене було важливо, щоб це не був просто концерт, де ми показуємо нашу власну музику, а саме такий виступ батальйону. У нас фактично не було репетицій, деякі музиканти не були знайомі одні з одними раніше. Але я знала, що ми всі усвідомлюємо, чому ми це робимо і для кого. Це був наш маленький вклад у те лупання скали в Німеччині, подолання їхньої байдужості, нерозуміння, їхнього постійного кивання головою у бік росіян і їхньої нерішучості".
"Нами керує спрага любові" — одна з пісень, що звучала того вечора на "Концерті для України". Саме ці рядки стали лейтмотивом і основною мотивацією для організаторки концерту Мар’яни Садовської.
Мар’яна Садовська: "Це саме спрага любові дозволяє нам не втратити надію, не зневіритися, а працювати далі і робити все, що в наших силах і що понад сили, щоб наблизити перемогу України. Зворушливо було бачити, як переповнена площа не розійшлася, навіть як почався дощ, і як всі витримали дві години пізнього концерту, дочекалися і стоячи слухали гімн України, — це для мене був один з найбільш зворушливих моментів.
Я дуже вірю, і це наголошую на кожному концерті, що ми тут не просто виступаємо на фестивалях, а ми фактично даємо голоси всім тим музикантам, всім тим артистам і артисткам, нашим друзям – театралам, театралкам, котрі захищають Україну. І тому нам так важливо на кожному концерті на цьому наголошувати, нагадати німцям, чому не можна зупинятися, сумніватися, чому треба реагувати вже зараз.
Я хочу подякувати Goethe-Institut за підтримку цього нашого концерту, за підтримку оплати коштів дороги. І також великі вітання Українському інституту за відчайдушну спробу отримати дозвіл на приїзд геніального джазового басиста Марка Токаря, який зараз в ЗСУ".
У концерті для України брали участь також німецькі музиканти, які мають українське коріння. Наприклад, Ганна Гриніва — родом з маленького села з-під Києва, а в 13-річному віці переїхала з батьками до Німеччини. Ось як вона розповідає про відгук європейців на українську музику.
Ганна Гриніва: "Дуже емоційна реакція. Люди відчувають, мені здається, оту силу і потужність української культури, музики, і навіть коли пішов дощ, просто як стіна звалилася на людей, вони сиділи, вони все дослухали, а потім встали і аплодували. Я відчула дуже багато любові і підтримки. Я дуже рада, що зараз є така увага до України і саме до українського фольклору. Коли почалася повномасштабна війна, то люди в Німеччині, взагалі на Заході, наче прокинулися, вони нарешті зрозуміли, що Україна – це окрема країна, яка взагалі не належить до Росії".
Родзинкою "Концерту для України" став ансамбль "Дивина", який виконав пісні українського Донбасу. Вони вже двічі переселенці: 2014-го перебралися з Донецька до Києва та Ірпеня і 2022-го — до Німеччини. Учасниця "Дивини" Юлія Куліненко, яка евакуювалася до Кельна з двома доньками, ділиться своїми емоціями після виступу на Рудольштадт-фестивалі.
Юлія Куліненко: "Зі сцени я бачила, як люди підіймали руки, особливо на піснях, які їм подобалися. І відчуття діалогу в мене було, незважаючи на те, що українською, тобто не було оцього кордону мов. Це дійсно потрібно і треба продовжувати. Це неймовірні зусилля. І я сподіваюся, що всі наші молитви, всі наші пісні матимуть наслідки і ми переможемо".
Слухайте аудіо-версію репортажу за посиланням.
Читайте більше репортажів
- Репортаж із харківського показу фільму про будинок "Слово": мер, Жадан і сирени
- "Хіросіма", Джона Герсі: історії людей, які вижили під час і після вибуху атомної бомби
- Як в Івано-Франківську волонтери проєкту "Ко-Хати" облаштовують житло для переселенців
- Місто, в якому живуть. Репортаж з Харкова на війні
- Літо. Табір. Війна. Як у Макарові відновлювали пожежну частину
Читайте нас у Facebook та Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
